Різун Богданович - Беру свої слова назад

Кожен командир від батальйону, полку і вище має свій штаб, куди стікається вся інформація. Начальник штабу має дві «руки»: оператора, який планує бойові дії, і розвідника, який поставляє інформацію для цього планування. В кожному штабі є інші відділення, відділи, напрями, управління, проте оператори і розвідники - ядро будь-якого штабу, навколо якого будується інша робота. Оператори і розвідники - це два колеса мотоцикла. Якщо прибрати зі штабу операторів, то мотоцикл залишиться про одному колесі - далеко не заїдеш. Якщо прибрати розвідників, отримаємо той же результат. Без цих двох ключових структур штаб не здатний функціонувати. За традицією операторів називали Першим відділенням штабу (відділом, напрямком, управлінням, Головним управлінням), розвідників - Другим відділенням (відділом і т.д.)

І ось у січні 1941 року найбільший полководець усіх часів і народів був призначений на посаду начальника Генерального штабу Червоної Армії, а Генеральний штаб, якщо вірити Жукову, був абсолютно недієздатним. У ньому, як заявив Жуков, не було розвідувальних структур. Уявіть собі сліпого бійця, який веде вогонь по рухомих цілях. Цілі з'являються і зникають раптово. Висота, відстань, напрям і швидкість руху цілей постійно змінюються. Хтось з боку підказує стрільцю: нумо візьми трохи цоб! А тепер - трохи вище і правіше! Розвертайся вправо! Ану вище бери! Так! Тепер нижче!

Штаб - мозок. Розвідка - очі і вуха. Запитаємо: чи може мозок швидко і точно реагувати, якщо немає прямого органічного контакту з очима та вухами, якщо мозок належить одному організму, а очі й вуха - іншому? Саме таку картину намалював нам Жуков: була в нас розвідка, але йому, начальнику Генерального штабу, вона не підкорялася.

Ділова пропозиція: давайте Жукову повіримо. Давайте вірити, що наша військова структура була створена кретинами. Давайте повіримо: Генеральний штаб Червоної Армії сам ні про що не думав, думати був не здатний, власної розвідки не мав. За описом Жукова, Генеральний штаб Червоної Армії був не тільки безмозким, але ще й сліпим і глухим. Жуков оголосив: розвідка йому не підпорядковувалася, тому за все, що з нею пов'язане, він не відповідач. Нехай буде так. Проте питання залишаються.

Уявімо собі генерала армії Жукова Георгія Костянтиновича, який 13 січня 1941 року був призначений начальником Генерального штабу. Ось він входить у свій високий кабінет, приймає справи, знайомиться з підлеглими і раптом виявляє, що в структурі Генерального штабу відсутні розвідувальні структури, відкриває, що Генеральний штаб Робітничо-Селянської Червоної Армії сліпий, мов кошеня, яке м'якуватою мордочкою втикається в тепле мамине черевце . Що ж зробив великий стратег, щоб цей дикий пробіл ліквідувати? Що зробив стратегічний геній для того, щоб керований ним Генеральний штаб прозрів?

Якщо Жуков нічого не зробив, тоді його поведінку слід кваліфікувати як злочинну халатність. За це розстрільна стаття годиться. Якщо його не розстріляли за недбалість, то нащадкам хоча б треба знати правду про Жукова: напередодні війни він півроку нудився неробством у кріслі начальника Генштабу, знав, що Генштаб сліпий, глухий і тому не здатний керувати діями Червоної Армії, але нічого не зробив для того , щоб привести структуру керованої ним організації у відповідність до вимог війни.

А чи міг Жуков що-небудь зробити?

Міг. Перш за все треба було доповісти Сталіну: Генеральний штаб недієздатний. Треба було висунути ультиматум: або звільни мене від посади начальника цього ідіотського Генштабу, я за чужу дурість не відповідач, або приведи структуру Генштабу у відповідність до вимог війни, тобто дай мені в підпорядкування розвідувальні органи, без власної розвідки я сліпий, готувати Червону Армію до відбиття ворожої навали не можу.

Чи зробив це Жуков? Чи писав він рапорти Сталіну з вимогою змінити структуру Генштабу? Захисники Жукова, що скажете?

Був і більш м'який варіант. Якщо Сталін підпорядкував особисто собі Розвідувальне управління генерал-лейтенанта Голікова, тоді Жукову слід було, не піднімаючи скандалу, терміново створювати власну розвідку. Це не так важко, як може здатися на перший погляд. У Жукова в підпорядкуванні п'ять військових округів і три флоти, які розгорнуті проти Німеччини та її союзників. Штаби військових округів і флотів мають у своєму складі розвідувальні відділи і потужні сили розвідки, включаючи агентурну. Розвідка західних військових округів і флотів - це вісім незалежних одна від одної агентурних мереж. Я не кажу про інші види розвідки: військову, авіаційну, корабельну, радіо та ін. Жукову слід було наказати начальникам штабів округів і флотів передавати особисто йому найважливіші відомості про противника, створити біля себе невелику групу тямущих офіцерів-аналітиків для обробки інформації, що надходить з флотів і з військових округів. Вже одного цього кроку вистачило б для того, щоб керований Жуковом Генштаб прозрів.