Лузітани — група племен, які мешкали у VI ст. до н. е. — I ст. н. е. на заході Піренейського півострова, на території сучасної Португалії.
Весталки — жриці богині Вести в Римі.
Латинізована назва однієї з вершин Есквілінського пагорбу.
Есквілін — пагорб, на якому розташовувалося найдавніше після Палатина римське поселення.
Магістрат — загальна назва державних посад у Стародавньому Римі.
Лацерна — короткий (до колін) широкий плащ із дорогої тканини, сколотий на грудях пряжкою, як правило, виготовленою з коштовного металу.
Тобто другого серпня.
Геркулесів вузол — горизонтальний плаский подвійний вузол; одна із сучасних назв — прямий.
Викрадення сабінянок — акт масового викрадення мешканцями Стародавнього Рима жінок із племені сабінів у VIII ст. до н. е.
Феба — персонаж давньогрецької міфології. Була нареченою Іда, а її сестра Гілаейра — Лінкея, але дівчат було викрадено Діоскурами, Полідевком і Кастором, які зробили їх своїми дружинами.
Венера — давньоримська богиня весни і садів. Її образ було запозичено з грецької богині краси і кохання Афродіти.
Цензор — у Стародавньому Римі посадовець, який опікувався головним чином проведенням цензу для регулювання питань податків і військової служби.
Тірренське море — частина Середземного моря між островами Корсика і Сардинія та Італією.
Популярний комедійний британський серіал, що його знімали з 1958 до 1992 року.
Томи — грецька колонія неподалік гирла Дунаю (сучасне румунське місто Констанца).
Змова Катіліни — спроба частини римського нобілітету, незадоволеного існуючим ладом, захопити владу. Названа за іменем лідера змовників, Луція Сергія Катіліни.
Римський форум — майдан у центрі Стародавнього Рима разом із прилеглими будівлями, на якому спочатку розташовувався ринок. Пізніше форум увібрав у себе коміції (замість народних зібрань), курію (замість засідань сенату) та почав виконувати політичні функції.
Гіацинт — персонаж давньогрецької міфології, догрецьке божество рослинності. Пізніше його культ був витіснений культом Аполлона.
Частина Егейського моря довкола острова Карпатос.
Поска — давньоримський і візантійський напій, що його пили найчастіше легіонери та найбідніші верстви населення, суміш води з винним оцтом (в окремих випадках — із дешевим перекислим вином), присмачена пряними травами.
Орфей — напівміфічний уславлений співець і поет, персонаж давньогрецької міфології. Традиційно зображується з лірою в руках.
Цими жестами римські імператори дарували гладіаторам життя або прирікали їх на смерть під час поєдинків у цирку.
Диктатор — посадова особа (магістрат) у період республіки (V — друга половина I ст. до н. е.), призначався консулами за рішенням сенату максимум на шість місяців у випадку надзвичайної державної небезпеки (під час внутрішніх негараздів, військової загрози тощо), коли визнавалося за необхідне передати владу до рук однієї людини.
Атлас, Атлант — у давньогрецькій міфології титан, який, згідно з легендою, тримав на своїх плечах небесне склепіння.
Теріак, або теріак Андромаха, — уявна універсальна протиотрута, що мала виліковувати всі без винятку отруєння. Теріаку також приписували властивості всесильного профілактичного засобу, що гарантував пацієнту довге здорове життя.
Зевс — у давньогрецькій міфології головний із богів-олімпійців, бог грому та блискавок. У римській міфології ототожнювався з Юпітером.
Янус — один із найдавніших римських богів, покровитель входів і виходів, початків і кінців.
Юпітер — бог неба і грому, батько всіх богів у релігії та міфології Стародавнього Рима.
Марс — первісно італійський бог родючості, рослинності та дикої природи. Пізніше був ототожнений із грецьким Аресом і став богом війни.
Робігалії — свято в Стародавньому Римі, що відзначалося на честь божества збіжжя Робіго та припадало на 25 квітня. Це божество вважалося відповідальним за захист зерна від хвороб, зокрема зернової іржі, яка винищувала величезну кількість посівів.
Читать дальше