Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

6. За твердженням різних представників влади часів президентства Ющенка, депутати від Партії регіонів Ельбрус та Роберт Тедєєви належали до кавказького організованого злочинного угруповання Бориса Савлохова («Солохи»).

7. ОЗУ «Сейлем» було пов’язане з Партією регіонів у Криму. В 1990-х роках його члени скоїли 52 замовних убивства, в тому числі одного журналіста, двох міліціонерів, 30 бізнесменів та 15 учасників організованої злочинності. Бос «Сейлема» Олександр Мельник представляв Партію регіонів і ділові інтереси Ахметова та Вадима Новинського на півострові, що відображало тісні зв’язки між криміналітетом Криму та Донбасу.

У партнерстві з головою Донецької обласної адміністрації Януковичем Ахметов замінив Євгена Щербаня у статусі найбагатшого олігарха України [643] Ольга Мусафирова. ‘Щербань: чисто донецкое убийство’, Главком , 15 лютого 2013. . За рік до російської агресії проти України Ахметов посідав у списку найзаможніших людей планети двадцять шосту сходинку, а його статки агентство Bloomberg оцінювало у $18,9 млрд. За цим показником він випередив тоді усіх найбагатших олігархів Росії — найближчим його «переслідувачем» серед них виявився Алішер Усманов ($19,8 млрд., 36-те місце) [644] ‘У рейтингу мільярдерів Ахметов піднявся на 26 місце, випередивши всіх росіян’, Дзеркало тижня , 24 січня 2013. , що виглядало вражаюче, з огляду на те, що Росія є набагато багатшою за Україну на сировинні та енергетичні ресурси. При цьому варто зауважити, що у непрозорому та корумпованому середовищі, характерному для пострадянського простору загалом і України часів Януковича зокрема, навряд чи йшлося про точність та надійність таких цифр, що знайшло відображення у розбіжностях між різними рейтингами (так, за оцінкою журналу “ Forbes” , станом на березень 2013 року Усманов та інший російський мільярдер Михаіл Фрідман були багатшими за Ахметова, але останній однак залишив позаду таких російських багатіїв, як Віктор Вєксєльбєрг, Владімір Потанін, Роман Абрамовіч чи Олєґ Дєріпаска [645] ‘The World’s Richest Billionaires: Full List of the Top 500’, Forbes , 4 March 2013. ).

Вбивства Брагіна та Євгена Щербаня, а також ліквідація банди Кушніра проклали шлях нагору для тріо Ахметов-Янукович-Колесніков й «легалізації» членів організованих злочинних угруповань у ролі політиків [646] Інтерв’ю автора з Юрієм Луценком. Їхній капітал було започатковано завдяки крадіжкам, рекету, валютним операціям і хабарям (Kupatadze, Organized Crime, Transitions and State Formation in Post-Soviet Eurasia : 95). . Свідчення про інтеграцію криміналітету із Партією регіонів можна знайти в опублікованих американських дипломатичних шифрограмах із Києва та низці інших джерел. У своїй шифрограмі від вересня 2007 року посол США Вільям Тейлор цитував Сергія Таруту, який твердив про представників «донецького клану» в Партії регіонів, що «вони всі грабіжники» [647] Taylor re. ‘Ukraine: IUD’s Tamta on Regions, Elections, and Gas Deals’. . Раніше колишній секретар Ради нацбезпеки і оборони України Володимир Горбулін говорив попередникові Тейлора послу Джону Гербсту, що виборчий список цієї партії характеризує наявність у ньому низки «кримінальних та антидемократичних фігур» [648] John E. Herbst, U.S. Ambassador to Ukraine, to Washington, DC, re. ‘Ukraine: Presidential Adviser Sees Possibilities in Party of Regions’, 31 January 2006, Wikileaks . . В іншій шифрограмі американського посольства було сказано, що Партія регіонів віддавна є «раєм для донецьких бандитів і олігархів», очолюваним «хрещеним батьком донецького клану Рінатом Ахметовим» [649] John E. Herbst, U.S. Ambassador to Ukraine, to Washington, DC, re. ‘Ukraine: Extreme Makeover for the Party of Regions?’, 3 February 2006, Wikileaks . .

З кінця 1980-х до 2014 року, особливо впродовж 1990-х, кримінальні та політичні лідери на Донбасі набирали собі бойовиків з-поміж членів спортивних клубів, ветеранів Афганістану, курсантів шкіл міліції, колишніх шахтарів і представників нижчої ланки інших банд. Місцеві боси оргзлочинності часто були керівниками спортивних клубів [650] Shelley. ‘Russia and Ukraine: Transition or Tragedy?’: 213. . Отже, під час Євромайдану ці бойовики не виринули нізвідки: на той час вони мали за собою доволі тривалу традицію. Спосіб мислення, типовий для культури насильства, сформованої на Донбасі, зафіксували так звані «плівки Мельниченка». На них людина з голосом Януковича, тоді донецького губернатора, погрожує використати бойовиків для розгону мітингу прихильників Юлії Тимошенко в Донецьку і вимагає, щоб президент Кучма «прибрав» її з уряду Віктора Ющенка [651] Koshiw, Abuse of Power : 216–17. .