Кирилл Галушко - Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років

Здесь есть возможность читать онлайн «Кирилл Галушко - Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Події 26 тижнів перебування при владі в Україні «останнього гетьмана» Павла Скоропадського в 1918 році досі зумовлюють палкі суперечки істориків. «Оперетковий гетьман» чи «визначний державник», «німецька маріонетка» чи справжній відновлювач українства? У пропонованій праці проекту «LikБез. Історичний фронт» представлено спектр думок дослідників: від апологетів гетьмана до скептиків і противників. Окрім того, ми побачимо найширші кордони України, розбудову українського війська, відносини з Кримом, установлення кордону з Росією, який дуже несхожий на сучасний… Читач сам зможе оцінити постать Скоропадського, його дії та провести очевидні аналогії із сьогоденням.

Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

П. Скоропадський підтримував особисті тісні стосунки з представниками німецької військової аристократії, насамперед із генерал-­лейтенантом, колишнім начальником штабу німецьких військ в Україні В. Гренером, маршалом К. фон Маннергеймом, фельдмаршалом П. фон Гінденбургом, полковником О. фон Авенслебеном, а також із товаришами по навчанню в Пажеському корпусі, по службі в Російській армії, колишніми царськими офіцерами та остзейськими баронами, які прийняли в міжвоєнну добу німецьку ідентичність та громадянство і відповідно отримали військові чини Вермахту. Отже, він контактував саме з тими політичними колами Німеччини, що були не заангажовані в діях офіційних націонал-соціалістичних структур. Це, зокрема, засвідчує і його лист до О. Назарука, у якому він писав, що «гетьманський рух — це рух суто український і вільний рух; ми знаходимо, що Німеччина може нам допомогти — ми її поважаємо, але ми не агенти німецькі»598.

На підтвердження цього можна навести також думку німецького історика Ю. Мадера, який, здійснюючи диверсійні дії з розкладання сил ворога Абвер-ІІ, вербував прихильників із кіл російської та української еміграції. При цьому його керівництво досить диференційовано підходило до різних груп політичних емігрантів. Якщо колишні офіцери та вояки УНР виключалися з причини їхньої служби в різних структурах польського державного апарату, то члени гетьманського руху також не належали до завербованих Абвером-ІІ агентів через відсутність впливів у суспільно-політичному житті Польщі599.

Отже, поширений міф, що П. Скоропадський був колабораціоністом, а гетьманський рух був тісно пов’язаний із фашистським режимом, не має під собою реального ґрунту і є лише стереотипом ретельно нав’язаним як радянською пропагандою, так і політичними супротивниками гетьмана.

Сімнадцятого липня 1937 р. у Варшаві відбулося засідання Ради присяжних, на якому гетьман ліквідував УСХД. Оцінюючи цю подію, гетьманич Данило в листі до О. Назарука підкреслював, що П. Скоропадський «ніколи не стояв за розв’язання УСХД без підготовки дальших кроків, натомість стояв за органічне переведення УСХД в новий стан без всяких внутрішніх потрясінь і за розв’язання Ради присяжних, яку мала б негайно замінити нова інституція і з таким складом членів, який гарантував би її працездатність»600.

На варшавському засіданні Ради присяжних із розв’язанням УСХД було проголошено абсолютне гетьманське правління роду Скоропадських, оскільки Раду присяжних як контролюючий гетьманську владу законодавчий та дорадчий орган було скасовано. Нова гетьманська організація — Союз гетьманців-державників (СГД) — постала на принципово нових засадах. На зміну правово-конституційній версії монархізму, яку пропагував В. Липинський, прийшла авторитарна, сповідувана П. Скоропадським. Гетьманський рух набув значного поширення і нового значення.

Оцінюючи зміни в гетьманському русі у зв’язку з реорганізацією УСХД у СГД, з’їзд СГД у Німеччині та Австрії, який відбувся 17—18 грудня 1950 р. констатував, що зі створенням СГД постало завдання поширення впливу і організаційного підпорядкування «ширших кіл провідної верстви з тим, щоби могти уже організаційно виступати на форумі українського життя ширшими лавами свого членства і формувати національно-політичне і суспільно-громадське життя українців в напрямі здійснення Гетьманської ідеї»601.

Із реорганізацією українського монархічного руху перед гетьманським центром постала проблема створення нових статутних документів. Знаючи О. Назарука як здібного журналіста, публіциста і переконаного гетьманця, П. Скоропадський звернувся до нього з проханням відредагувати проекти статуту і регламенту СГД, підготовлені спеціальною комісією Гетьманської управи, створеної гетьманом на чолі з В. Мельником, а також незалежно від неї гетьманцями, які жили в інших країнах, — В. Леонтовичем, П. Ковальовим, Б. Гомзиним602.

О. Назарук підтримував гетьмана в прагненні необмеженої практичної діяльності без контролю дорадчого органу. У своєму листі до О. Назарука П. Скоропадський назвав два моменти, які спричинили розбіжності між ним і членами Ради присяжних. Присяжні обстоювали ідейні засади В. Липинського про обмеження політичної діяльності гетьмана і наголошували на його тільки представницьких функціях. Заперечуючи свій суто «символічний» статус, П. Скоропадський звертав увагу на нові зовнішньополітичні реалії й умови еміграційного життя. Він підкреслював, що не хоче бути диктатором, але мусить мати «остаточно рішаючий голос в усіх важливих питаннях, бо тоді лише можна приймати рішення без прогаяння, і рішення ті не будуть результатом якихось компромісів, що завжди кепсько»603.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Василий Кожелянко
Віктор Савченко - Павло Скоропадський
Віктор Савченко
Отзывы о книге «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років»

Обсуждение, отзывы о книге «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x