Візуальний контакт із машиною супроводу не був стабільним. Щоб визначити напрямок руху, слід було притишити хід, вийти із пилової завіси і за вектором руху рукотворного торнадо, яке лишала за собою «Нива», зрозуміти, куди ж рухатися далі.
Ключове перехрестя, як часто буває, з’явилося несподівано, й оскільки нас попереджали «дивіться не промахніться», виникло питання, на яке не знаходили відповіді. Так, це було перехрестя життя: в одну сторону дорога йшла на блокпост чеченців, в іншу — наш шлях... Але в обох напрямках стовпом стояла пилюка від руху авто.
У кожного своя дорога... Яка з них наша?
Стоїмо. Хвилин за десять повернулось авто супроводу, що їхало попереду: «Добре, що зачекали. Жартують: як казав Штірліц, «Выдержка – обратная сторона стремительности!».
Урешті-решт, прибули до Лутугиного. Одразу розвантажили гуманітарку для місцевого роддому. Відкрили двері багажного відділення – кілограмів 20 піску злетіло.
Перше, що впало в очі при в’їзді в Лутугине 15 серпня (через день, як туди увійшли наші війська), не рахуючи величезних руйнувань, це декілька груп п’яних українських вояків. Коли біля будівлі райадміністрації я зупинився і спробував присоромити, поговорити з однією такою компанією, мовляв, хлопці, ви навіть не уявляєте, яка кількість людей з усього світу підтримує вас, вважає справжніми героями, а герою не личить бути пияком, то мало не пошкодував про свою затію. Озброєні чоловіки почали з’ясовувати стосунки: хто ми, звідки й куди можемо... не вернутися, якщо робитимемо подібні зауваження.
У Лутугиному я був уперше в житті. Гарне містечко. Трубний завод, єдиний у Європі. Був. Швидше за все, відновленню не підлягає. А того дня — 15 серпня — місто не було готовим до прийому туристів та гостей. Воно взагалі ні до чого не було готовим. Напередодні Лутугине залишили ополченці. У комендатуру звернулося 37 осіб із заявами про те, що ополченці залишають місто, побивши власників і пасажирів авто, які чинили опір, та відібравши транспортні засоби. Здавалося б, звідки тут взятися будь-яким ознакам мирного існування?.. Але життя — дивна штука. Вона кидає свої паростки навіть у найбільш несприятливих умовах. Мене вразило, як маневруючи між розбитою і спаленою військовою технікою у практично спустошене місто в’їхав ПАЗик із шахтарями, що поверталися зі зміни. Дивовижний народ! Шахта для них і є символом життя. Усього життя.
• Зведення новин
За минулу добу в ході антитерористичної операції на сході країни загинули 5 військових. Про це під час брифінгу повідомив речник Інформцентру РНБО Андрій Лисенко.
• В АТО підтверджують інформацію про те, що колона з військової техніки перетнула кордон між Росією та Україну в напряму Луганської області. Про це заявив речник АТО Олексій Дмитрашківський.
70 одиниць російської військової техніки минулої ночі перетнули кордон з Україною.
Про це в Брюсселі заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс
• У Донецьку з площі біля залізничного вокзалу бойовики обстріляли з артилерії центр міста.
Про це в п’ятницю на брифінгу повідомив речник Інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко.
• Згідно з повідомленням українського МЗС , Росія намагається застосувати свою національну юрисдикцію до ядерних об’єктів, установок та матеріалів України, розташованих в тимчасово окупованих Криму та Севастополі та поширити на них положення угоди між СРСР та МАГАТЕ від 21 лютого 1985 року.
• За останню добу українські військові взяли під контроль ще три міста — Чернухіне Луганської та Булавінське і Олександрівське Донецької області. Про це на брифінгу розповів речник РНБО Андрій Лисенко. Він повідомив, що сили АТО наступають і завершують оточення загонів бойовиків у Луганську.
За його словами, тривають позиційні бої неподалік Донецька, Луганська, Горлівки, Іловайська, Первомайська, Красного Луча.
Загалом протягом доби сили АТО 25 разів вступали у вогневий контакт з терористами.
Бої велись біля населених пунктів Благодатне, Никифорівка, Авдіївка, Сабівка, Нижня Вільхова, Іловайськ, Оленівка, Старобешево, Дебальцеве, Фащевка, Березове, Тоненьке, Кутейникове, Іл’їнка.
• У зоні АТО загинув командир батальйону «Київська Русь» Олександр Гуменюк на кличку Батя.
Про це у своєму блозі написав політолог Ігор Жданов .
«Сьогодні прийшла трагічна звістка — вбито комбата «Київської Русі» Олександра Гуменюка. Познайомились з ним на горі Карачун, коли возили гуманітарну для бійців. Бачились в перший і, на жаль, останній раз», — написав він.
Читать дальше