Віктор Савченко - Україна масонська

У 20-х роках Антонiй пiдтримав YMCA, але вже у 1930 р., почавши вiйну проти масонiв, звинуватив YMCA, назвавши його «масонським дiтищем». В резолюцiї Архiєрейського Собору РПЦЗ у Карлiвцях з'являється пункт про неприпустимiсть для православних людей зближення з YMCA.

У 20-30-тi роки ХХ ст. серед росiйської емiграцiї почала поширюватися антимасонська лiтература. В книгах Г. Бостунича «Масонство i росiйська революцiя: Правда мiстична i правда реальна», М. Маркова «Вiйни темних сил» та iн. масонство постає явищем згубним для Росiї, пов'язується iз свiтовою єврейською змовою.

У 1921 р. Бюро масонських зв'язкiв перетворене на Мiжнародну масонську органiзацiю (ММО), яка взяла на себе роль координатора мiжнародного масонства. У спецiальнiй заявi (1933 р.) виконком ММО вiдкрито засудив гiтлерiвський режим, а також прихiд до влади фашизму в Нiмеччинi й Iталiї. Французькi масони взяли активну участь у поваленнi фашистського заколоту в Парижi у лютому 1934 р., а масонерiя всiєї Захiдної Європи – в боротьбi проти фашизму на захист Iспанської республiки у 1936-1939 рр. У 1936 р. 16 європейських масонських федерацiй направили лист на iм'я президента США Ф. Д. Рузвельта, в якому зазначалося, що вони, його брати по масонству, вимагають надати допомогу Iспанськiй республiцi та зупинити агресiю Нiмеччини.

У 1937 р. румунський король Карл II видав указ про заборону масонства.

Всi мiсцевi масонськi ложi (у тому числi Велика Ложа Румунiї) були розпущенi (в румунському масонствi були українцi з Буковини та Бессарабiї). У 1938 р. в Польщi прийнято закон про заборону масонських лож i Велику Нацiональну Ложу Польщi (в якiй були масони-українцi з Галичини та Волинi, українцi-масони – емiгранти з Центральної України) було розпущено.

Великим випробуванням для масонiв-емiгрантiв iз Схiдної Європи (як i для всiєї масонерiї) стали роки Другої свiтової вiйни. В цi роки масонськi ложi забороненi в рядi країн (Нiмеччинi й окупованих нею Францiї, Бельгiї, Голландiї, Польщi, Чехословаччинi). В Iталiї, Iспанiї, Угорщинi, Румунiї репресiї проти масонiв почалися ще до 1 вересня 1939 р. Масонiв вiдправляли у концтабори, знищували як «ворогiв нацiї та Рейху», «як спiвучасникiв єврейської змови». У Францiї, Iталiї, Бельгiї масони, якi залишилися на волi, взяли активну участь в антифашистському русi Опору. Антигiтлерiвська позицiя масонських лож полягала у вимозi вiдкриття Другого фронту проти фашистських агресорiв.

У 1945-1947 рр., у зв'язку з гучними перемогами СРСР i «легалiзацiєю» в радянськiй країнi РПЦ, французькi масони росiйського походження стали плекати надiї на вiдродження масонства в Радянському Союзi.

Декiлька десяткiв масонiв повернулося на Батькiвщину, але бiльшiсть iз них дуже скоро опинилися в «архiпелазi ГУЛАГ». Сталiнська дiйснiсть унеможливлювала навiть «пiдпiльну» дiяльнiсть масонiв. До того ж у 1947-1948 рр. у країнах Схiдної Європи («радянських сателiтах») – Чехословаччинi, Польщi, Румунiї, Болгарiї почалося знищення масонства, яке ледь вiдродилося у 1945 р. (все великi ложi та мiсцевi ложi цих країн були лiквiдованi).

У серединi 60-х рокiв ХХ ст. патрiархи «згасаючого» емiгрантського масонства перейшли з Великої Ложi Францiї у Велику Нацiональну Ложу Францiї. Велика Нацiональна Ложа Францiї (G.L.N.F.) заснована у 1913 р. (до 1948 р. – Незалежна i регулярна Велика нацiональна ложа Францiї) як масонська система, що суворо дотримувалася релiгiйних традицiй англiйського масонства, протистояла радикалiзму Великого Сходу. У 2007 р. в ложах G.L.N.F. налiчувалося близько 24 тис. членiв. Жан Мюрат (представник Великого Майстра Великої Нацiональної Ложi Францiї) стверджував: «Велика Нацiональна Ложа Францiї уособлює особливий шлях. Наш найперший обов'язок – вiра у Бога, Великого Архiтектора Всесвiту – спонукає нас використати iншу методологiю. В той час, як iншi заглибленi в речi конкретнi, сьогочаснi, ми вписуємося в систему iндивiдуальної самоосвiти з метафiзичним вiдтiнком, яка дає нам надiю».

На початок 60-х рокiв ХХ ст. у Францiї брати українського походження входили в об'єднанi росiйсько-українсько-польськi ложi «Астрея», «Гамаюн», «Коперник». З активних членiв цих лож сформувалося коло українських масонiв: А. Корбелецький (масон з 1937 р.), С. Татарула (перший Достойний Майстер ложi «Голос України»), Є. Савчин, Я. Мусянович (Достойний Майстер у 1970-1972 рр.), Л. Гузар, брати А. i Т. Вiрсти, Б. Феденко (Достойний Майстер у 1967-1969 рр.), Є. Белен-де-Балю та iн., якi заснували 17 сiчня 1966 р. Ложу «Голос України» № 117 Провiнцiї «Нейстрiя» (роботи ложi велися шотландським обрядом українською мовою). Ложа «Голос України» почала створюватися ще у 1961 р. й об'єднувала приблизно 25-35 масонiв з Великої Нацiональної Ложi Францiї.