Чи не є ця «соромливість» фатальною помилкою з боку західніх демократій?» (далі за текстом).
note 452 Note452 168
Протягом 1941-1944 років деструктивна й смертоносна хвиля воєнних дій двічі прокотилася по території України, де загинуло 3,9 млн. мирних жителів та військових. Понад 3 млн. було мобілізовано до армії, 2,2 млн. було силоміць вивезено до Німеччини; 10 млн. осіб втратили притулок. На руїни було перетворено 714 міст і селищ міського типу та понад 28 тис. сіл України (понад 250 із них зазнали долі більше відомих білоруської Хатині та чеської Лідіце, тобто були повністю знищені), 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, майже 33 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. В Україні залишилося лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств.
Лише прямі збитки, завдані господарству України, становили 285 млрд. крб. Ця сума вп'ятеро перевищувала асигнування УРСР на будівництво нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС та інших державних підприємств протягом усіх трьох довоєнних п'ятирічок. Загальна сума втрат, яких зазнали населення й господарство України, становила майже 1,2 трлн. крб.
13 вересня 1945 року Надзвичайна державна комісія повідомила про матеріальні втрати від війни. Лише прямі збитки внаслідок руйнувань, пограбування державного, кооперативного та особистого майна оцінювалися в 679 млрд. крб. (у довоєнних цінах). А з урахуванням воєнних видатків і втрат від припинення промислового та сільськогосподарського виробництва в районах, що перебували під нацистською окупацією, вони досягли 2 трлн. 569 млрд. крб. Ця фантастична цифра більш ніж у 14 разів перевищувала всі прибутки бюджету СРСР за 1940 рік. Було втрачено 30% національного прибутку СРСР, загинуло 27 млн. його населення, з яких 8 млн. припадає на Україну.
note 453 Note453 169
Дата першого закінчення рукопису, яку пізніше автор переробляв і змінював, як це видно з інформацій в тексті, які відносяться до подій після зазначеної дати.
-
Виноски автора:
note 454 Note454 *1
А потайні «вороги народу» до цього лозунґу додавали ще: «… только не дешевле». Звичайно, вкладаючи ці «ворожі» слова до уст улюбленої в совєтських анекдотах постаті — жида.
note 455 Note455 *2
За тодішніми цінами — півкілограма доброї ковбаси.
note 456 Note456 *3
Щоб не ввести читача в оману, мушу сказати, що описаний вище життєвий рівень не характерний для звичайного совєтського службовця. Взявши до рук перший-ліпший совєтський довідник за передвоєнні роки, читач побачить, що пересічно по Совєтському Союзу зарплата трудящих дорівнює 350 карбованців на місяць. Я ж заробляв місячно 1,000, а то й 1,200 карбованців — себто далеко більше за середнього службовця та робітника.
note 457 Note457 *4
«Піонери» — напіввійськова організація дітей, здається, від 6 до 16 років, де їх виховують у комуністичному дусі. В 16 років піонерів «передають» комсомолові — Союзові комуністичної молоді.
note 458 Note458 *5
Лише значні члени комуністичної партії мали право тримати приймачі.
note 459 Note459 *6
Остарбайтер — східній робітник. Так називали привезених насильно з теренів Совєтського Союзу, переважно з України, для роботи в Німеччині.
note 460 Note460 *7
Комсомольці.
note 461 Note461 *8
Про сумну долю його старшого сина я чув раніше. Дружина його вмерла в голодний 1933 рік; його ж самого, здається, 1934 року, засуджено на заслання за «расхищение социалистической собственности» на десять років (у вересні, після уборки врожаю в полі, збирав, загублені під час возовиці, колоски; мав п'ятеро дітей).
note 462 Note462 *9
«Герман» — так називали у нас старі люди німців.
note 463 Note463 *10
В 1924 році, як мені оповідали, загинув десь у Мурманську.
note 464 Note464 *11
Загальновідомо, що після процесу маршала Тухачевського та інших вищих керівників армії, яких обвинувачено в змові проти Сталіна та союзі з ворогами СССР (?), в 1937-38 рр., під час «чистки» рядів армії, було фізично знищено десь коло 40-50.000 совєтських офіцерів, в тім числі коло 60 відсотків вищого командного складу армії (з загальної кількости 5 маршалів залишилось живими 2, з 15 командармів — 3, з 85 командирів корпусів — 28, з 195 командирів дивізій — 85 та з 406 командирів бриґад залишилось 186).
note 465 Note465 *12
Л. Н. Толстой: «Война й мир». Переклад мій. — Автор.
note 466 Note466 *13
«Сєвлаг» — управління північ-них таборів примусової праці.
note 467 Note467 *14
«В побежденной Германии». Сабин-Вогулов. 1947, стор. 68-69.
Читать дальше