note 447 Note447 163
Ці слова Ф. Пігідо підтверджують публікації в американській пресі. Поведінка чехів щодо німців звертала на себе увагу й обурювала американців. Наприклад, у статті «Дух Гітлера ще живе: Чехословаки сповнюють звірства проти судетських німців», надрукованій в журналі The New Leader (6 жовтня 1945), Сідней Гук жахається перед виявами нацистської ідеології в Чехії.
Гук передрукував звернення до жителів Віноградського кварталу Праги голови комітету Гласа Олдріха, під заголовком «Уся німецька нація відповідає за Лідіце!». В документі вказано, що слово «німець» має писатися з малої букви та щодо німців будуть застосовані різні обмеження: обов'язок носити на лівім боці білу свастику, заборона їздити у трамваї, відвідувати театри, ходити по тротуарах тощо.
С. Гук закидав чехам, що своєю помстою за Лідіце вони зроблять сотні інших Лідіце.
note 448 Note448 164
Рух опору при допомозі населення 5 травня 1945 року підняв повстання у столиці Чехословаччини. Німецька група армій «Центр» під командуванням фельдмаршала Шернера отримала наказ із Берліна якомога довше тримати оборону проти радянських військ, щоб дати можливість основним силам німецьких військ відступити на захід і здатися американцям.
На прохання повстанців, їм на допомогу з-під німецького підданства перейшла 1-ша дивізія власовської Російської визвольної армії під командуванням генерала С. Буняченка. Спільно з повстанцями вона кілька днів стримувала німецьке угруповання на підступах до Праги. Між повстанцями і німецьким командуванням 8 травня було досягнуто угоди про те, що німці залишать усю важку зброю і не вестимуть бойових дій на вулицях Праги, за що їм буде надана можливість вільного відступу на захід. На світанку 9 травня передові частини Червоної армії увійшли до Праги, яку вони спільно з повстанцями повністю звільнили від німецьких військ. У полон потрапило чимало ворожих частин, з'єднань, рештки власовської Російської визвольної армії.
note 449 Note449 165
Л. Берія у грудні 1938 р. був призначений на посаду наркома внутрішніх справ СРСР. За наказом Сталіна продовжував репресії партійних, державних, військових кадрів. Після смерті Сталіна Берія намагався захопити владу. 26 червня 1953 р. його заарештовано під час засідання Президії ЦК КПРС.
2-7 липня 1953 р. відбувся Пленум ЦК КПРС, який заслухав, обговорив доповідь Президії ЦК КПРС (доповідач Г. Маленков) про злочинні дії Берії. Його звинуватили у спробах винищення партійних і радянських кадрів, а також за зв'язки з іноземними розвідками. Було ухвалено рішення вивести Берію зі складу ЦК КПРС і виключити його з лав КПРС. У грудні 1953 р. його було розстріляно.
note 450 Note450 166
Відомий норвезький полярний дослідник Фрітьоф Нансен (1861-1930) був активним захисником прав людини, працював у Лізі Націй, багатьох міжнародних гуманітарних організаціях. У 1921 р. займав посаду комісара у справах допомоги голодуючим у Радянському Союзі.
У 1922 р. заснував і очолив бюро при Лізі Націй для втікачів у Женеві, яке опікувалося політичними емігрантами з Росії. Бюро очолюване Ф. Нансеном видавало політемігрантам так звані нансенівські паспорти, якими користувалися також політичні емігранти з України.
note 451 Note451 167
При підготовці тексту спогадів до друку у 1954 р. були вилучені такі слова:
«В той час, коли там на очах у людей, які знають і бачили все те, що робилося під час війни, безсоромно намагаються сфальшувати історичну правду, — по цей бік «залізної заслони» чомусь «не принято» відверто говорити про те, що діялось в роки «велікой отєчествєнной войни» та що тепер діється за тією заслоною у вчорашнього «союзника». Навпаки: загальноприйнято соромливо замовчувати про все, що до того «союзника» стосується. Хоч у той же час «союзник» до хрипости в горлі, двадцять чотири години на добу, на всіх мовах сіє найогидніші інсинуації про своїх побратимів по зброї, хоч він щодня надривається, щоб довести всім народам, що повалення гітлерівського тоталітаризму сталося лише й виключно завдяки «ентузіязмові», завдяки патріотичному підйомові народів СССР (отих самих народів, що мільйонами добровільно йшли в німецький полон), та далекозорості «найгеніяльнішого» із стратегів «мудрого», «любимого», та що всі ті автори і натхненники так званої Атлянтійської Хартії — не що інше, як приховані аґенти фашизму…
Зрештою, цей «наймудріший» підпалювач війни, на сторінках «Нойес Дойчлянд» — органу СЕД (читай — німецької комуністичної партії) — договорився до того, що ніхто інший, як Сполучені Штати Америки спричинилися до другої світової війни та готують третю світову війну. Це дуже нагадує всім відому баєчку про злодія, який, щоб відвернути від себе увагу, кричить на весь базар: «Держи злодія!»
Читать дальше