Федір Пігідо - «Велика Вітчизняна війна»

note 468 Note468 *15 Сергей Новгородцев «Трагедия русских народов». Ответ на признання бежавшего советского сановника, помещенные в журнале «Часовой», номер 264, сентябрь 1947 г., стр. 5.

note 469 Note469 *16 Через трагічний збіг обставин лікар А. не зміг виїхати на еміґрацію й залишився в Києві. Другого дня після приходу совєтських армій його, разом із багатьма громадянами, було повішено. Відомості про це маю від чоловіка, який залишив Київ тиждень після вступу червоних.

note 470 Note470 *17 Відділ запису гражданських актів, де реєструються одруження.

note 471 Note471 *18 Один з цих жидів, наш добрий знайомий, дезертирував із червоної армії, куди його було покликано по мобілізації, і останні два тижні переховувався в наших спільних знайомих.

note 472 Note472 *19 Наведені тут свідчення професора Вороніна та Т… Івана (Умань) в 1948 році були стверджені під присягою в нотаря (Мюнхен) та надіслані як матеріяли до відомого судового процесу по позову Кравченка в Парижі. Крім того, один примірник свідчення проф. Вороніна переховується в Осередку Української Культури й Освіти у Вінніпеґу, Канада.

note 473 Note473 *20 Для деяких цукроварень було доставлено з Німеччини паси, яких взагалі бракувало.

note 474 Note474 *21 В Прилуцькому повіті восени 1943 року багато людей мало запас хліба, якого вистачило б на два-три роки. Те ж саме мені оповідали люди з Дніпропетровщини.

note 475 Note475 *22 Курка в умовах совєтського колгоспного господарства — це, можна сказати, persona grata. Курка — прошу лише не сприймати це за жарт — це неабиякий чинник у розбудові соціялістичного господарства. Річ у тому, що, за ухвалою совєтського уряду, всіх курей мобілізовано було на боротьбу з кузкою-шкідником бурякових плянтоцій. Посеред поля було побудовано примітивні загороди, куди зносили всіх сільських курей. Щодня курей випускали на грядки, щоб нищили ту кузку. Але… кури, як відомо, політично малосвідома маса: крім збирання кузок, вони підряд вищіпували й молоденькі буряки, ходили табунами, через що треба було держати багато наглядачів, щоб цілий день ганяти тих курей по всій плянтанії. Крім того, курки кублились, губили яйця тут же поміж грядками (правду кажучи — де ж їм було дівати свої яйця — цілий же день на грядках?), а хазяйки, шукаючи яйця своїх курок, витоптували ці буряки ще більше. На другий рік при колгоспах було організовано курячі колгоспи, чи то пак, птахоферми, і справа пішла трохи краще; були, правда, ще труднощі, з запровадженням соцзмагання то стоханівщини поміж курми, але, зрештою, уславлена большевицька «наполегливість» перемогла, і курячі колгоспи довго й віддано працювали на користь соціяліс-тичного господарства. Отож тому саме в 1941 році в Україні було досить таки немало «організованих» курей.

note 476 Note476 *23 Коли «господарювання» совєтської влади привело країну до краю прірви, щоб уникнути катастрофи, Ленін, обдуривши ще раз населення непевними обіцянками повороту до старої, «буржуазної», системи господарювання, оголосив Нову Економічну Політику, або НЕП. Мета цього НЕП-у була подвійна: по-перше — використати приватну ініціятиву населення для відбудови народнього господарства країни, яке зо весь час «військового комунізму» було доведене до цілковитої руїни, і по-друге — використати цю «передишку», щоб удосконалити апарат примусу — закріпити владу на місцях, особливо по селах, де влада Совєтів була лише номінальною, оснувати країну густою сіткою таємної поліції для того, щоб почати генеральний наступ на «дрібнобуржуазну стихію», себто на селянство. НЕП — це ленінське: «крок назад», щоб, зібравшися з силами, зробити «два кроки вперед».

note 477 Note477 *24 Я не маю на увазі, так би мовити, «офіційну» совєтську партизанщину, яка складалася з реґулярних совєтських військових частин та подекуди — з партійців-комуністів.

note 478 Note478 *25 Організація Українських Націоналістів.

note 479 Note479 *26 Сам С. Бандера весь той час — аж до 1945 року — сидів у німецькому концентраційному таборі.

note 480 Note480 *27 Командант табору.

note 481 Note481 *28 Робітнича посвідка фабрики.

note 482 Note482 *29 Перший мій рецензент, прочитавши мої спогади, запитав: «Ну, а що ж з вашою донькою — знайшли ви її?». Отже додаю: так. Дякувати милостивому Богові, ми знайшли її аж 8.VI.1946 р. Правда, там, де менше всього шукали, і так, як не гадали, але знайшли. І помогли нам не мої шугання з одного кутка Німеччини в другий, а посередньо Німецький Червоний Хрест (Бамберґ) та Міжнародній Червоний Хрест (Женева).