Органи НКВС та винищувальні батальйони слідкували, щоб населення не читало ці листівки, а здавало владі. Хто читав або переказував іншим їх зміст, часто зазнавав покарань аж до розстрілу.
note 328 Note328 58
Автор має на увазі «Осоавиахим» — українською мовою Тсовіахім — Товариство сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву (існувало у 1927-1948 роках).
note 329 Note329 59
За офіційними відомостями, партизанський загін «Перемога або смерть» під командуванням С. П. Осєчкіна (командир) і Г. П. Карнауха (комісар) створено на початку липня 1941 р. у складі 150 осіб, з яких 75% були комуністами і комсомольцями. За час своєї діяльності з 1 липня по 27 вересня 1941 р. здійснив рейди у німецькому тилу Київської області по багатьох районах — Димерському, Бородянському, Березанському, Баришівському — та дістався Чернігівської і Полтавської областей. Під час рейду провів 30 бойових операцій, знищив кілька сотень гітлерівців, 4 танки, 6 мостів, понад 300 км телефонного дроту. В кінці вересня зазнав великих втрат. В бою загинув командир загону С. П. Осєчкін. Загін перестав існувати. Ті бійці, які залишились живими, продовжували боротьбу в підпільних організаціях і партизанських загонах. Подальша доля Г. П. Карнауха не відома.
note 330 Note330 60
Г. П. Карнаух — секретар Уманського міськкому КП(б)У на Київщині.
note 331 Note331 61
Баришполь-Бориспіль — місто обласного підпорядкування Київської області. На його околиці нині розташований міжнародний аеропорт, збудований у повоєнний час.
note 332 Note332 62
СС — SS. Німецька абревіатура Schutzstaffel — охоронні загони. Оригінальне, напіввійськове елітарне формування німецьких нацистів, одна з головних опор нацистського режиму. В 1925 р. виокремилась у три штурмові загони (СА) як особиста охорона фюрера. З 1929 р. — очолювана Г. Гімлером. З 1934 р. — самостійна організація. Перебравши контроль над поліцією та службою безпеки, СС стала головним інструментом масового терору в Німеччині і на окупованих територіях. У 1941 р. СС почала творити свої власні військові формації, так звані Waffen-SS (Військове відділення СС).
note 333 Note333 63
Всупереч до пізнішого міфу про народне походження вислову «велика вітчизняна війна», це поняття першим вжив О. Ярославський в односторінковій статті в газеті «Правда» 23 червня 1941 р. Сталін у своєму виступі 3 липня 1941 р. вживав лише терміни «всенародна вітчизняна війна», «велика війна», «визвольна війна».
У наказі Сталіна від 7 листопада 1944 р., виданому з нагоди 2 7-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції вживається вислів «Велика Вітчизняна війна».
note 334 Note334 64
Питання про втрати у війні з нацистами в СРСР вважалось політично небезпечним, а тому правда в цьому питанні ретельно дозувалася. Сталін у 1946 р. назвав цифру радянських безповоротних втрат 7 млн. осіб. Незабаром заступник Голови РНК СРСР М. О. Вознесенський визначив кількість загиблих у 15 млн. М. Хрущов під час «відлиги» назвав цифру понад 20 млн. Врешті група московських дослідників на початку 90-х років довела, що втрати на фронті і на окупованій території становлять понад 27 млн. осіб. Ця цифра, яку публічно назвав і М. Горбачов, ще потребує подальшого уточнення. Точних даних про втрати українців не існує: говорять про 8, 13 і навіть 16 мільйонів осіб, які стали жертвами війни 1941-1945 рр.
Автор цілком справедливо пише про трагічну долю радянських військовополонених. Сталін відмовився свого часу підписати міжнародні угоди щодо прав військовополонених, відкинувши допомогу Міжнародного Червоного Хреста, який опікувався військовополоненими. Зі свого боку, гітлерівське керівництво завчасно вирішило позбавити радянських полонених будь-яких людських прав. Отже, виходило, що вони як з радянського, так і з нацистського боку опинились поза законом.
Точних даних про українців-полонених не існує, однак їх відсоток дуже великий. Зокрема, на Південно-Західному, Південному фронтах був значний відсоток українців. Крім того, в перші місяці війни до лав діючої армії з території України було мобілізовано понад 3 млн. чоловік. Всього в полон до ворога, за останніми даними, потрапило 6,2 млн. осіб. Можна зробити висновок, що 25-30, а може, й більше відсотків від усіх полонених становили українці.
Є дані про те, що під Києвом потрапило в полон близько 655 тис. військ Південно-Західного фронту, понад 100 тис. залишили в полоні війська Південного фронту в районі Умані, близько 330 тис. полонених було захоплено в Криму і внаслідок Харківської операції весною 1942 р. Мільйони полонених потрапили в полон на інших фронтах.
Читать дальше