Симон Петлюра - Московська воша

Здесь есть возможность читать онлайн «Симон Петлюра - Московська воша» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Париж, Год выпуска: 1966, Издательство: Бібліотека ім. Симона Петлюри. Націоналістичне видавництво в Європі, Жанр: История, Прочая документальная литература, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Московська воша: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Московська воша»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книга написана напередодні смерті отамана у 1925 році. Однак немає сумнівів, що задумана вона була набагато раніше. У книзі автор подає відомості про тогочасний стан на різних територіях України. Але найцінніше у творі - популярний виклад історії Української революції, розпачливої боротьби, гарячкових заходів Уряду УНР та допущених помилок.

Московська воша — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Московська воша», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Вихваляються большевики, що вони справедливі права, рівні для всіх заводять, а на ділі поділили всіх людей, розроїли між собою і посіяли роздор межи ними. Одним все дають і всіма правами та привілеґіями наділяють, а у других все беруть і ні за що їх почитають. Коли ти не комуніст, не записався до їхньої партії, коли ти не «комнезам» або не «комсомолець», то ти не чоловік і нема тобі ніде ходу. А як ти в большевики пошився, то на першому місці у них, хоч би п'яниця, нероба і останній пройдисвіт був. Ти можеш менше платити податку, а то й зовсім не платити, можеш жити за кошт куркуля і коверзувати до схочу над всім селом.

— Ми платимо тепер такі податки і натурою, і грішми, яких ніде, ні в якій країні не платять. Учені люди підрахували, що навіть за панщини робили люди менше, ніж ми тепер, «вольними гражданами рабоче-крестьянской республіки» ставши. А в той час, як ми спини гнемо, комісари живуть, наче в маслі купаються, бо розкошують і горя не знають. Вони одягнені і взуті, а ми обідрані та в латаному ходимо, бо немае в що ні одягтись, ні взутися, та й нізащо ні чобіт, ні одежі купити. В деяких селах одна пара подертих черевиків на десять-двадцять хат припадає, а багато людей так, що всім тілом світять.

— Робітник на фабриці не має й половини того, що колись мав і кляне тепер комісарів, що за них колись горою стояв, кляне свою долю, бо з того, що він заробляє, не можна прогодувати ні себе ні свою сім'ю. А як підеш до міста великого от скажемо до Києва, Одеси, Катеринослава, Житомира чи якогось іншого, то й там люди ходять обідрані, виснажені, напівгодолні, бо часом городським жити ще тяжче приходиться, ніж нам селянам. Все, що мали, вони попродали, а заробити ніде. Добре і там живеться тільки комісарам, партійцям, їхнім жінкам та полюбовницям та всяким спекулянтам, що ділять свої заробітки нечисті з большевицькими пройдисвітами.

— По містах панує велика розпуста та й на село ця отрута переходить, бо безчестя, зіпсутість, повійство большевицька влада, як бурян скрізь розводить та ще й радіє, що люди забувають і совість і почитальність. Отакий «рай» завели наші «спасителі» з Москви! От уже справді гірше від пекла! — Дядько Семен аж сплюнув од огиди.

— Скажи мені, куме, — озвався до нього Лаврін, — куди воно все дівається, що від нас большевики беруть? Платимо ми часом, по двадцять, а то й більше пудів од десятини. Це ж як підщитати, скільки всі селяни з цілої України віддають, то вийде так багато, що я й сказати не вмію.

11. Куди дівається те, що від нас забирають

— Куди дівається, — перепитав дядько Семен, — ніхто правди про це не знає, бо я ж тобі вже казав, що большевики не люблять давати одчоту з того, що вони роблять, а з газет їхніх теж не можна про це довідатися, бо ти знаєш сам, які вони брехливі. Тільки, як не ховають правду від нас, вона наче шило з мішка витикається, і як масло в воді, чи вірніше в брехні большевицькій, не тоне. Дещо чував я про це, як у Харкові був, а про дещо стороною довідався. З того, як я собі метикую, то хліб наш, отой таки, що ти або я зорав, посіяв та змолотив, большевики витрачають на такі справи.

Перша. Майже по цілому світі і по всіх державах держать большевики своїх наймитів, явних і тайних аґентів, платять їм гроші за те, щоб вони підбивали тамошніх робітників і селян на бунти, розрухи, страйки, а все для того, щоб за допомогою цих розрухів можна було там большевицькі порядки встановити. Таких наймитів большевики за кордоном мають дуже багато. Платити їм треба тамошніми грішми, а гроші ці дорого коштують, куди більше, як оті «совзнак»-паперці, що в Москві друкуються. От і подумай, скільки треба витрачати грошей, щоб прогодувати оцю ораву?!

Друга. За кордоном большевики на різних мовах видають комуністичні газети, де вихваляють себе, свої порядки, свої закони, а все це для того, щоб знайти собі там приятелів, прихильників та місцевих людей на свій бік перетягти. Видавати такі газети коштує не абияких грошей. Якийсь француз, німець чи англієць, читаючи таку комуністичну газету на своїй мові, часто і не знає, на які вона гроші видається, тоді як там наша кривавиця пішла.

Третя. Мають большевики за кордоном свої посольства, всякі «місії», торговельні комісії тощо. Мають чимало своїх шпіонів, а найпаче в Польщі, Румунії, Естонії, Латвії, Литві, яким доручається до всього там приглядатися, все винюхувати, красти потайки документи тощо. Содержувати всіх оцих шпіонів та дипломатів — теж не абияких грошей коштує. Я часом і думаю собі: оце, Семене, забрали в тебе «продподаток», ну, то може Москва, як обміняє його на які американські гроші (долярами звуться), то може на нього і пообідає кілька разів большевицький шпіон за кордоном, — щоб він подавився.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Московська воша»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Московська воша» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Московська воша»

Обсуждение, отзывы о книге «Московська воша» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x