Володимир Вятрович - Рейди УПА теренами Чехословаччини

Пiд кутом зору вирiшення таких стратегiчно важливих для українського нацiонально-визвольного руху питань як створення спiльного антирадянського фронту рiзних народiв та манiфестацiя власної боротьби у свiтi й розглядатимуться у цьому дослiдженi рейди вiддiлiв УПА теренами Чехословаччини.

Чому для таких акцiй було обрано саме цю країну? Справа в тому, що її полiтичне становище в 1945-1947-х роках характеризувалося рядом специфiчних, в порiвняннi з iншими країнами Схiдної Європи, моментiв. Якщо в усiх країнах цього регiону тодi вже було встановлено сателiтнi комунiстичнi режими, то в Чехословаччинi цей процес проходив дещо повiльнiше. Адже тут, крiм протегованої СРСР комунiстичної партiї, широко розгорнули свою дiяльнiсть партiї демократичного типу, якi певний час складали їй реальну полiтичну конкуренцiю. Особливо це стосується Словацької частини республiки, де по закiнченнi Другої свiтової вiйни провiдною полiтичною силою стала Демократична партiя Словаччини. Характерним для неї було опертя на сiльське населення. Вона, як вказує Володимир Яровий, "традицiйно тримала пiд своїм контролем словацьке село" 2. А саме сiльське населення Словаччини, зважаючи на доволi низький рiвень урбанiзацiї, становило бiльшiсть у країнi. Отже, не дивно, що комунiстичнi iдеї прижилися тут значно менше, нiж у сусiднiй Чехiї. Незважаючи на те, що обидвi партiї, Демократична i Комунiстична, входили до коалiцiйного правлячого уряду, вiдносини мiж ними дедалi бiльше загострювалися.

Ще одним чинником, який привертав увагу українських повстанцiв до Словаччини, було те, що частина словакiв негативно сприйняла лiквiдацiю незалежностi своєї країни i входження її до складу об'єднаної Чехословацької республiки. Ця подiя розглядалася певними полiтичними органiзацiями як чергова окупацiя i спонукала їх до початку пiдпiльної боротьби.

Отже, тему дослiдження вибрано не випадково. На думку автора, саме висвiтлення проблеми повстанських рейдiв чехословацькими теренами дозволить показати розмах нацiонально-визвольної боротьби в Українi, її вплив на подiї у пiслявоєннiй Європi та свiтi, без чого неможливе правильне i об'єктивне тлумачення суспiльних процесiв того часу.

Як уже вказувалося, дiяльнiсть вiддiлiв Української Повстанської Армiї та пiдпiльних клiтин Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв досi залишається одним з найменш дослiджених моментiв новiтньої iсторiї України. Офiцiйна радянська iсторiографiя закрiпила за ним штамп "фашистський" i жодних ґрунтовних дослiджень не проводила. Цiкаво, що, якщо в 50-60-тi роки ще час до часу з'являлися рiзноманiтнi лайливi статтi i памфлети радянських iсторикiв чи письменникiв, присвяченi темi визвольних змагань, то вже незабаром проходить помiтна змiна тактики вiд, очевидно, неефективного оббрiхування цього руху до його цiлковитого замовчування (така, нiби фундаментальна, праця як "Історiя Української РСР" у 8-ми томах, видана у Києвi в 1977-1979 роках [6] [6] В.Клоков (вiдпов. ред.) Історiя Української РСР. - Київ: Наукова думка, 1977. - Т.7. , не мiстить взагалi жодної згадки про ОУН чи УПА).

Щойно з кiнця 80-х - початку 90-х рокiв у зв'язку з великими суспiльно-полiтичними перетвореннями та крахом радянської iмперiї розпочинається в Українi активна робота над вивченням цiєї тематики (до того нею займалися тiльки українськi емiґранти та їхнi окремi прихильники на Заходi). Особливо iнтенсивно почали видаватися в нас рiзноманiтнi джерельнi матерiали: спогади учасникiв визвольної боротьби, документи як українського пiдпiлля, що стосуються рiзних перiодiв i сфер його дiяльностi, так i каральних органiв СРСР про боротьбу з ним. На жаль, дуже мало видається монографiй, присвячених дослiдженню окремих аспектiв чи особистостей визвольного руху.

Тема роботи "Рейди вiддiлiв УПА по територiї Чехословаччини" є однiєю з таких малодослiджених iсториками наукових проблем. Досi в українськiй iсторiографiї не було жодної наукової працi, де рейди УПА чехословацьким теренами були б окремим предметом iсторичного дослiдження. Часткове висвiтлення цiєї проблеми знаходимо в книгах, присвячених iсторiї УПА загалом. В дослiдженнi вiдомого iсторика-емiгранта Петра Мiрчука "Українська Повстанська Армiя" про рейди на Чехословаччину розповiдається в роздiлi "За поширення протибольшевицької боротьби" [7] [7] Петро Мiрчук. Українська Повстанська Армiя. 1942-1952. - Львiв: Просвiта, 1991. - С.132-136. . Поряд з розповiддю про самi рейди, написаною на основi повстанських звiтiв, автор наводить також фрагменти iз словацьких газет, що писали про цi акцiї. Інший вiдомий дослiдник визвольного руху, автор роздiлу "Українська Повстанча Армiя" в книзi "Історiя Українського Вiйська", Лев Шанковський присвячує цiй темi окремий роздiл, який так i називається: "Рейди УПА" [8] [8] Лев Шанковський. "Українська Повстанча Армiя" // Іван Тиктор (ред.). Історiя українського вiйська. - Вiннiпег, 1953. - С.784-793. , i саме рейдам на Словаччину вiн придiляє у ньому найбiльше уваги. Автор вже користується бiльшою кiлькiстю документiв, зокрема, вiн знайомий з iнструкцiями, виданими повстанцям перед рейдами в 1945 та 1946 роках, лiтературою, поширюваною пiд час їх проходження. Крiм того, пiдсумовуючи другий словацький рейд, вiн наводить данi про результати тамтешнiх виборiв. Все це дозволяє стверджувати, що на той час саме у працi Шанковського дана проблема була висвiтлена найповнiше. Тiєї ж проблематики цей дослiдник (пiд псевдонiмом "Олег Мартович") частково торкається i в англомовних працях про український визвольний рух [9] [9] Oleh Martovych. Ukrainian Liberation Movement in Modern Times. - Edinburgh, 1955. - C. 150-155.; його ж The Struggle of Ukraine for Freedom. - Edinburgh, 1952. - C.36. .