Андрій Куліш - Голодомор 1932-1933 - Причини, жертви, злочинці

А.Дикий приводить список жертв розстріляних Київським ЧеКа 1919 p., який свого часу був надрукований у газетах. Серед них жидів не було, не зважаючи на дуже велику кількість їх у той час у Києві. А ось особовий склад керівників Київського ЧеКа, яке займалося тортурами [13, с.474, 475]:

1. Блувштейн-Сорін (жид) — голова.

2. Дехтяренко Петро (можливо, українець) — заступник голови та завідуючий секретним відділом.

3. Шуб (жид) — секретар комісії.

4. Цвібак Самуіл (жид) — зав. юридичним відділом.

5. Ліфшиць Яків (жид) — зав. оперативним відділом.

6. Цвібак Михаїл (жид) — заступник зав. оперативним відділом.

7. Фаєрман-Міхайлов (жид) — комендант.

8. Кац (жид) — зав. тюремним підвідділом.

9. Каган (жид) — завідуючий господарством.

10. Ганіотський (очевидно, жид) — зав. загальною канцелярією.

11. Фінкельштейн (жид) — командир Особливого загону при ЧеКа.

12. Мотя Грінштейн (жид) — зав. спекулятивним підвідділом.

13. Рабічев (очевидно, жид) — бухгалтер.

14. Савчук (можливо, українець).

15. Шварцман (жид) — заступник зав. секретним відділом.

16. Манькін (жид) — заступник зав. юридичним відділом. 17.18.19. Яковлєв (можливо, москаль), Ковальов (москаль), Лошкевич (не вияснено) — інспектори секретного відділу.

20. Рубенштейн Наум (жид) — секретар юридичного відділу.

21. Мантейфельд (жид) — член колегії юридичного відділу. Це ЧеКа винищувало населення з небаченим доси садизмом і жорстокістю. Розповідають свідки тих подій.

"За час перебування в Києві (з 7 лютого по 31 серпня 1919 р.) більшовики не тільки зруйнували багато будинків, але також знищили безцінні культурні, мистецькі, архітектурні та інші надбання, та, окрім того, вимордували тисячі ні в чому не винних людей. Серед них, в першу чергу, інтелігентів, священників, науковців, монахів і монахинь, власників будинків, крамниць, промисловців, купців тощо. Однак, взагалі не зачіпали жидів, які майже поголовно не лише вітали більшовицькі банди, але дуже часто допомагали комуністам арештовувати, допитувати, а також мучити та страчувати невинних осіб, між якими було багато робітників, що спочатку були на боці більшовиків. Вже по кількох годинах перебування комуністичних посіпак у Києві негайно почалися масові арешти, допити, грабунки, ґвалтування жінок, підпали, руйнування будинків, церков, музеїв, книгозбірень, а також жахливі муки різних тортурованих, що, як правило, закінчувалось розстрілами.

"Чрезвичайка" насильничала не лише у Києві чи інших українських містах, а й у сільських округах. Пограбувавши міста, більшовицькі банди йшли на села, нещадно грабуючи й знищуючи все. Ці дикі оргії викликали опір селянства. Тож каральні загони "червоної армії" винищували не лише повстанців, але й цілі села та їхніх мешканців…

…засудженого, голого, клали на велику колоду зі звисаючою головою, а кат ударом довбні відбивав йому голову.

Треба підкреслити, що в різних тортурах над нещасними брали участь також і жидівки, які "спеціалізувалися" у виколюванні очей.

Характерно, що коли у всій Московщині палили, нищили й руйнували церкви, ніхто не намагався нищити синагоги". (Р.Нілостністський. Криваве сп'яніння більшовизму. 1925 р. Німеччина. Цитовано за кн. Ю.Борця).

"В Одесі лютували знамениті кати Дейч та Віхман… Кожному жителю Одеси був відомий їхній вислів, що вони не мають апетиту до обіду, перше ніж не перестріляють сотню "гоїв"…

…У Києві пошепки передавали улюблений наказ Рози Шварц, який так часто лунав у кривавих катівнях надзвичайок, коли нічим вже не можна було утамувати жахливі крики мордованих: "Заткни йому пельку розтопленим оловом, щоб не верещав, як порося…" І цей наказ виконували з буквальною точністю. Особливу лють викликали у Рози ті з потрапивших у надзвичайку, в яких вони знаходили натільний хрест. Після неймовірних глумлінь над релігією вони зривали ці хрести і випалювали вогнем зображення хреста на грудях або на лобі своїх жертв…

…У Вороніжі надзвичайка застосовувала чисто ритуальні способи страти. Людей кидали у бочки із вбитими навколо цвяхами і скочували бочки з гори…

…У Миколаєві з наказу чекіста Боґбендера живих людей замуровували у кам'яних стінах…

…В Казані, на Уралі та в Єкатеринбурзі нещасних розпинали на хрестах…

…Часто практикувалось здирання шкіри з живих людей. З цією метою їх кидали в окріп, робили надрізи на шиї та навколо кистів рук і обценьками здирали шкіру, а потім викидали на мороз. Цей спосіб застосовувався у Харківській надзвичайці… (Н.Жевахов, Сербія, 1928 р. Цитовано за книгою П.Пересвета "Враги". Москва, 1993).