Тара Сворт - Джерело. Відкрий свій розум та зміни життя

Перед тим як ми розглянемо по черзі кожен із шести принципів, я хочу звернути увагу на те, що прихильники закону притягнення називають «точкою наміру». Вони визначають її як місце, де «серце» зустрічається з «розумом», і наука доводить, що це твердження може бути підкріплено чимось більшим, ніж просто сліпою вірою. Коли ми ставимо мету, перебуваючи в «точці наміру», то науковою мовою це означає, що наша інтуїція, наші найглибші емоції та раціональне мислення збігаються й починають працювати в гармонії, а не в конфлікті. Майже неможливо досягнути своїх цілей, коли щось негаразд у цих трьох вимірах.

Цікаво, що коли ми робимо життєвий вибір, то схильні розглядати голову, серце та нутро (gut) як окремі речі, які зазвичай тягнуть нас у різних напрямках. Ми нацьковуємо логічні процеси в мозку на більш інстинктивні відповіді тіла та потяг наших емоцій. Це стосується і важливих рішень – таких, як вибір між роботою, якої ми прагнемо, та реаліями кар’єрного зростання, та менш значущих виборів – наприклад, купити чи ні дорогий піджак під час розпродажу. Нові наукові дані дедалі більше підтверджують взаємозв’язок між нашим тілом та розумом, дають більше інформації про зв’язок «мозок – тіло». Знаючи про двосторонню природу взаємодії нервів із гормонами, ми тепер більш чітко розуміємо, чому, наприклад, голод чи втома впливають на наш настрій та здатність до ухвалення рішень. І краще осягаємо той факт, що коли ми пригнічені чи перебуваємо у стані стресу, то можемо переживати порушення сну, апетиту, коливання ваги і спостерігати зміну купи інших фізичних показників. Якщо це визнати, то з наукового погляду є сенс прагнути до намірів, що є прийнятними на рівні цілісного-мозку та цілісного-тіла.

Коли я почала займатися коучингом Піппи, її шлюб розпадався. Вона почувалася глибоко нещасною в парі з юристом, який багато ночей проводив в офісі – й фактично десять років їхнього шлюбу був трудоголіком. Вони мали двох малих дітей, і більшість вихідних, коли чоловік був на роботі чи у відрядженнях, Піппа залишалася з ними сама. Вона розповіла мені, що багаторазово обмірковувала те, щоб піти від чоловіка, бо почувалася неначе у «фіктивному шлюбі». І сказала, що була глибоко самотньою. Родина Піппи та родичі її чоловіка закликали її терпіти, говорили, що все налагодиться, коли чоловік отримає підвищення, а діти стануть старшими. На практичному рівні Піппа знала, що не зможе дозволити собі залишитися в родинному будинку, якщо розлучиться з чоловіком, і переймалася через великі зміни в житті її дітей і у її власному, спричинені таким кроком.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.