Тара Сворт - Джерело. Відкрий свій розум та зміни життя

Прочитайте твердження на цій та наступній сторінці й поміркуйте, чи вони близькі вам. Якщо помітите, що ствердно киваєте головою, – ця книга для вас.

Відносини

• Я більше турбуюся про всіх інших, ніж про себе саму(ого).

• Я намагаюся знайти та побудувати здорові відносини і припускаю, що є певний патерн проблем, який постійно проникає в мої стосунки та загрожує моєму довготривалому щастю.

• Мене скривдили в минулому, і я не вірю, що зустріну ту особливу єдину людину.

• Я краще погоджуся на будь-які стосунки чи ходитиму на побачення, ніж буду самотньою (самотнім).

• Я відчайдушно прагну зустріти когось, щоб не бути останньою людиною, яка не має дітей, в колі моїх знайомих.

• Я відчуваю, що застрягла / застряг у нещасливих довготривалих відносинах, і не бачу виходу.

• Я не можу знайти нових друзів і не відчуваю зв’язку з уже наявними друзями. Я не знаю, як «рухатися далі».

• Я хочу мати партнера та родину, але не відчуваю, що маю хоч якийсь контроль над тим, що відбувається.

Робота

• Я страждаю через те, що не знаю, яке рішення ухвалити.

• Я знаю, що можу бути найкращим у чомусь, але не певна (не певен), що роблю правильні речі для того, щоб розкрити свій потенціал.

• Я ніколи не просив про підвищення зарплати чи просування службовими сходами.

• Моя робота – нудна, але вона дозволяє сплачувати рахунки.

• У мене є сталі погляди на те, що я можу і чого не можу зробити, і я з цим змирився.

• Інколи я так втомлююся та перегораю на роботі, що не можу вилізти з ліжка.

• У мене багато думок про те, чого я хочу від своєї кар’єри, але я не знаю, як усе це втілити в життя.

Особистий розвиток

• У моїх думках панують «ніколи», «завжди» та «мусиш / повинна(нен)».

• Я хочу мати більше контролю над власним життям.

• Я відчуваю, що втратила(в) напрям та відчуваю неспокій через те, що життя проходить повз мене.

• Те, як я ставлюся до свого тіла й зовнішнього вигляду, сильно залежить від мого настрою.

• Інколи я ображаюся на людей (навіть власних друзів), у яких кращий спосіб життя, ніж у мене.

• Я пригнічена/ий сильними емоціями.

• Більшості людей я надаю «редагований» опис власного життя, бо насправді я не вважаю, що воно вдалося.

• Я хотів би розпочати нову справу або вирушити у подорож – зробити щось незвичне / неочікуване / дивне / інше зі своїм життям, – але продовжую відкладати це на потім.

Якщо будь-які з цих тверджень вам знайомі, тоді розуміння того, як працює нейропластичність, дозволить вам мислити інакше, змінити старі погляди та глибоко вкорінені переконання.

Ця книга дасть вам змогу визначити намір, поставити мету чи створити мрію свого майбутнього та покаже вам, як проявити ідеальне бачення того, як ви хочете, щоб виглядало ваше життя.

Перед тим як ми розпочнемо, саме час для започаткування нової важливої звички – ведення записника. Ми ставитимемо собі багато запитань, розкриватимемо руйнівні закономірності і звички та створюватимемо кроки до можливого кращого майбутнього. Тому знайдіть час для записника, який змусить вас почуватися щасливими та повноцінними.

Щоб отримати найбільшу користь від цієї вправи, вам доведеться щоденно писати нотатки в записнику про ваші думки, реакцію на події та людей. Вам не треба робити розлогі записи – натомість намагайтеся бути чесними та відкритими, коли йтиметься про власні емоції, мотивації та поведінку.

На початку кар’єри, коли справа стосувалася мого особистого життя, я була ніби паралізована від страху. Я уникала близьких стосунків, наче чуми. Кілька років ходила на побачення без зобов’язань. А потім взагалі ні з ким не зустрічалася протягом двох років. Аж поки не зрозуміла після руйнування власного шлюбу, що мене стримують нестача довіри та страх знову відчути біль. Я повністю переконала себе, що найкращим і найправильнішим для мене буде ніколи більше не розглядати можливість одруження. А отже, відкритість до відповідальних стосунків ставала порожнім витрачанням мого часу та енергії. Мені довелося важко попрацювати, щоб спростувати це переконання – мої емоції були найбільшою перешкодою на шляху змін.

Ведення записника допомогло мені усвідомити, що недовіра спонукала мене до утримання від близькості або уникання її, що неминуче приводило до пророцтва, яке самосправджувалося. Я вирішила діяти так, наче минуле не мало наді мною влади, – і просто спробувала мислити та поводитися інакше, щоб дізнатися, чи справдяться мої найгірші страхи. Цього не сталося. Я набила кілька «ґуль», але також дізналася, що це нормально, що я можу рухатися далі з довірою. А потім все спрацювало. Уникання, напевне, не привело б мене до такого результату.