Коллектив авторов - Основи економічних знань

•соціальні (спілкування, громадська діяльність, громадське визнання і т. п.);

•духовні (розширення кругозору, наукова й інша творча діяльність, створення прекрасного і т. п.).

Залежно від джерела задоволення виділяють економічні і неекономічні потреби. До економічних потребвідноситься ті, задоволення яких пов’язане із господарською діяльністю, з процесом виробництва матеріальних продуктів і послуг (їжа, одяг, побутовий інвентар, знаряддя праці, транспортні засоби, опалювання приміщень, медичні послуги тощо). Неекономічні потребизадовольняються за рахунок дарів природи (повітря, сонячне світло, сонячна енергія і т. п.). Економічні потреби є потужним стимулом участі людей у процесі суспільного виробництва з метою їх задоволення.

Залежно від зв’язку із процесом виробництва виділяють потреби:

•виробничі (устаткування, матеріали, сировина, енергоресурси);

•невиробничі (їжа, одяг, побутовий інвентар, знаряддя праці, транспортні засоби, прикраси, громадська діяльність, громадське визнання, наукова й інша творча діяльність, створення прекрасного тощо).

За відповідністю моральним засадам суспільства можна виділити потреби:

•що відповідають моральним засадам суспільства;

•аморальні, такі, що отримали форму залежностей (алкогольної, наркотичної, ігрової, нікотинової та інших). На жаль, у ринковій економіці вони часто стимулюються соціально безвідповідальними суб’єктами господарювання в гонитві за прибутком.

За черговістю задоволення розрізняють першочергові і другорядні потреби.

За можливістю задоволення в повному обсязі виділяють потреби:

•що задовольняються (першочергові потреби);

•що не задовольняються (другорядні потреби).

На рівень і структуру потреб людей впливають національні особливості, традиції, релігія, кліматичні і природні умови, рівень розвитку економіки країни проживання. Наприклад, у населення країн Африки значно менше потреб у теплому одязі і взутті, а також в опалюванні приміщень, ніж, наприклад, у населення України, Росії, Білорусі.

Широке визнання отримала класифікація потреб людини, запропонована американським психологом А. Маслоу, хоча, як і будь-яка інша класифікація, вона носить умовний характер. А. Маслоу, виділив п’ять груп потреб:

•фізіологічні потреби (їжа, вода, повітря, відпочинок, сприятливий температурний режим);

•потреби у безпеці, упевненості в майбутньому, відсутність війн, забрудненості природного середовища, насильства; гарантований дохід і місце роботи, соціальний захист тощо;

•соціальні потреби, потреби у відносинах приналежності (у родині, друзях, громадській діяльності, належності до якогось колективу, товариства і т. п.);

•потреби у повазі (у самоповазі, визнанні, схваленні родини, друзів, колективу, у високому соціальному статусі тощо);

•потреба в самореалізації, самоактуалізації (в освіті, спорті, особистісному зростанні, науковій та іншій творчій діяльності, створенні прекрасного, участі в художній самодіяльності тощо).

А. Маслоу вважав, що потреби мають ієрархічну структуру і задовольняються послідовно в тому порядку, в якому вони перераховані. Насправді це не завжди так, а швидше відповідає раціональній поведінці людини.

За мірою задоволення економічних потреб у певній країні за конкретний період часу виділяють:

•абсолютне (потенційно можливе) задоволення потреб, що визначається за умови повного й ефективного використання усіх факторів виробництва за відсутності безробіття;

•дійсно можливе задоволення потреби формується з урахуванням рівня використання усіх факторів виробництва, що фактично склався;

•платоспроможне (фактичне) задоволення потреб визначається за умови задоволення платоспроможного попиту населення.

Фактичне задоволення потреб відбиває досягнутий рівень їх задоволення.

Потреби задовольняються в процесі створення і споживання певних благ. Благо– це усе те, що може задовольнити якісь потреби людей, тобто вироблені продукти і послуги, а також дари природи.

Існує багато класифікаційних ознак благ. Так, залежно від джерела походження розрізняють економічні і неекономічні блага. Економічні блага– це матеріальні продукти і послуги, що створюються в процесі виробництва, а також вільний час працюючої людини. Їх кількість і доступність залежать від масштабів і ефективності виробництва в конкретній країні і/або в країнах-експортерах. Неекономічні блага– це дари природи, що є часто необмеженими, дармовими. До них відносять сонячне світло, сонячну енергію, енергію вітру, сніг, повітря, природну вологу і тому подібне.