Коллектив авторов - Основи економічних знань

Таким чином, цивілізаційний підхід у сучасній методології економічних досліджень можна визначити, використовуючи думку видатного теоретика-політеконома ХХ ст. Карла Поланьї, як базовий, фундаментальний підхід, згідно з яким економіка є «вбудованим «(вмонтованим) інститутом», отже її доцільно аналізувати лише в контексті всієї сукупності культурних традицій і суспільних відносин даного суспільства» 40, тобто «подовжуючи економічні дослідження за межі матеріального, власне економічного».

Визначивши сутність, зміст, роль і функції у формуванні методології економічних досліджень таких понять та інструментів, як парадигма, підходи, метод, розглянемо коротко систему методів за критеріями та формами, що визначають поле їх застосування, спрямованість та глибину проникнення у специфічні проблеми економічної науки.

У згадуваному вище навчальному посібнику «Економічні дослідження (методологія, інструментарій, організація, апробація)» (2010) його автори пропонують таку субординовану класифікацію методів дослідження:

1) загальні (філософські), що застосовуються на усіх етапах пізнання не тільки в науці, але й в інших сферах людської діяльності;

2) загальнонаукові, що можуть застосовуватися у гуманітарних, природничих та технічних науках;

3) специфічні (методи дослідження класифікують за галузями науки: математичні, біологічні, медичні, соціально-економічні, правові тощо) [4, с. 41].

Серед загальних філософських методівслід насамперед виділити діалектичний метод – «метод пізнання дійсності в її цілісності, розвитку та суперечності», як визначають його автори згадуваного посібника.

У науковій і науково-методичній літературі [2; 4, с. 40 – 42; 19, с. 33 – 34; 20, с. 18] діалектичний метод розглядається як філософський метод пізнання об’єктивної реальності, моделювання її структури та динаміки. Основними його ознаками є:

1) погляд на об’єкт як на такий, що складається із сукупності протилежних характеристик (властивостей, зв’язків і відносин);

2) виокремлення основної, системоутворюючої суперечності 41об’єкта чи системи;

3) аналіз динаміки об’єкта чи системи з позицій розв’язання їх основної суперечності у процесі трансформації їх життєвого циклу;

4) необхідною умовою розв’язання основної суперечності об’єкта та переходу його у нову якість є певне нагромадження ним кількісних змін;

5) новий якісний стан об’єкта (системи) є не повне, а завжди часткове заперечення старої якості та певне повернення до тих властивостей, які колись заперечував заперечуваний у даний час об’єкт;

6) для повної характеристики динаміки (розвитку) об’єкта або системи необхідно враховувати не тільки його власний зміст, але й його взаємозв’язок та суперечності із зовнішнім оточенням, а також із тим цілим, органічної складовою якого він є.

Такий зміст і функції діалектичного методу ввели у науковий оборот Г. Геґель та К. Маркс на противагу існуючому метафізичному філософському методу. Останній заперечував факт розгортання внутрішніх суперечностей як головне джерело розвитку певного об’єкта. Як зазначають філософи, «згідно з “метафізичною” філософією, наявність суперечностей у будьякій системі має для неї тільки деструктивний характер, але зовсім не творчий» [20, с. 18], що насправді означає заперечення як дійсного внутрішнього джерела розвитку будь-якого об’єкта чи системи, так і, власне, можливість самого розвитку, який відсутній поза виникненням та розв’язанням, за допомогою певних конкретних методів, певної політики, суперечностей, що виникають із реалій суспільного життя (наприклад, в економічній системі – попит і пропозиція, багаті й бідні, потреби та можливості їх задоволення тощо).

До загальнонаукових методіву методології досліджень відносять засоби, інструменти пізнання, які «використовуються у всіх чи у більшості наук». Це, наприклад, наукове спостереження, науковий експеримент, наукова індукція, наукова гіпотеза, логічний висновок, натурне моделювання, математичний опис об’єкта, збір і статистична обробка даних спостереження та експерименту, емпіричне підтвердження, теоретичне обґрунтування, науковий консенсус [19, с. 123] тощо.

До специфічних методів, які, зокрема, найбільш широко застосовуються в економічних дослідженнях, вчені відносять насамперед такі [2, с. 83]: