Коллектив авторов - Основи економічних знань

Якщо поняття дають нам можливість зчитувати, так би мовити, реальні економічні процеси у доступній для людського сприйняття формі, то категоріїявляють собою більш складну сутнісну форму виразу закономірностей функціонування, розвитку та трансформації економічного життя людини, економічних систем, суспільства в цілому мовою науки. Визначень сутності поняття категорія можна знайти багато, найбільш розповсюджені такі, наприклад: категорія – 1) філософське загальне поняття, що відображає найбільш суттєві властивості та відносини предметів, явищ об’єктивного світу (матерія, час, простір, рух, причинність, якість, кількість тощо); 2) розряд, група предметів, явищ, осіб, об’єднаних спільністю якихось ознак; категорія (від грец. kategoria – висловлювання, судження, визначення, ознака) є формою мислення, яка відображає універсальні властивості та співвідношення предметів об’єктивної дійсності. Це найбільш загальні та фундаментальні поняття, що віддзеркалюють суттєві всезагальні властивості й відношення предметів і явищ дійсності, а тому є основою будь-якої методології 20.

У науковій літературі категорії розглядаються також як «гранично загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш суттєві, закономірні зв’язки та відносини реальної дійсності та пізнання». Вони виступають формами та стійкими принципами організації процесу мислення, «відтворюють властивості та відносини буття та пізнання у всезагальній та найбільш концентрованій формі». Водночас особливо підкреслюється думка, згідно з якою усі категорії науки знаходяться у певному зв’язку між собою, отже, являють систему, яка будується на основі єдності історичного та логічного, тому кожна категорія «може бути осмислена лише як елемент усієї системи» [11, с. 251].

Як бачимо, у цих визначеннях можна окреслити спільні (однопорядкові) ключові сутнісні ознаки та функції поняття категорія – вони пов’язані з уявленням про те, що, по-перше, категорія є сформульованою людською думкою, отже, доступною досліднику формою узагальнення сутності певних реальних об’єктивних процесів в економіці та суспільстві, що вже мали місце у житті людства, розвиваються у даний час або можуть відбутися за певних умов у майбутньому і, по-друге, саме існування таких сформульованих узагальнень щодо сутності окремих процесів, окремих дій, окремих форм відносин у процесі життєдіяльності людини та суспільства робить категорії ефективним інструментом дослідження внутрішніх (ендогенних) важелів функціонування та розвитку економіки, інших сфер суспільного життя.

Можна стверджувати, що поза існуванням такого наукового дослідницького інструменту як категорія, а для певних наук відповідно певної системи категорій, жодне дослідження, отже, проникнення у сутність причинно-наслідкових зв’язків руху будь-якої сфери суспільного життя, неможливе. У зв’язку з таким твердженням слід ще раз наголосити, по-перше, на необхідності визнання будь-якою економічною наукою існування певної глибинної сутності та змісту тих чи інших категорій і, по-друге, визнання існування певної інваріантності окреслених і визначених категорій, хоча це, звичайно, не означає змін у їх сутності через її розвиток, трансформацію, поглиблення тощо.

Як це вже неодноразово зазначалося у попередніх підрозділах, однією з найважливіших функцій економічної науки є насамперед формулювання в результаті дослідження внутрішніх чинників розвитку реальних економічних процесів і явищ, що відбуваються у суспільстві, суті стійких причинно-наслідкових зв’язків, які забезпечують такий розвиток у певному напрямі. Розкриття причинно-наслідкових зв’язків між окремими сферами економічного життя та використання набутих знань про їх сутність, характер, умови збереження, можливості спрямування в інтересах окремого суб’єкта економічної діяльності, суспільства передбачають перехід від рівня абстрактного, категоріального, пізнання сутності процесів, що відбуваються, до формування конкретної системи дій щодо підтримки та розвитку цих процесів у напрямку, вигідному більшості членів суспільства. Провідним принципом такої діяльності є відомий вислів К. Маркса, який підкреслював: будь-яка абстракція конкретна.

Отже, пізнані економічною наукою закони, логіка вимог причинно-наслідкових зв’язків, яка з’єднує окремі сфери економічного життя у цілісну економічну систему, можна та необхідно використовувати в інтересах людини і суспільства, нівелюючи негативні наслідки їх стихійного прояву та використання, свідомо посилюючи мотивацію застосування вимог цих законів кожним окремим індивідом, фірмою, галуззю, державою. В основі такої діяльності у певній мірі лежить уявлення про позитивну та нормативну форми наукового пізнання 21.