В. Волмир - Проклятий рейс

Директор крюїнгу запросив до себе в кабінет.

– Здрастуйте. Прошу сідати. – Я сів.

– Я переглянув теку з вашими даними. Ви добре зарекомендували себе в попередніх рейсах. Цього разу Грецька компанія просить прислати досвідченого фахівця. Це трохи насторожує. Попередній електромеханік через два місяці був відправлений додому як недосвідчений, хоч він вже двічі ходив в рейс і має добрі відгуки. Там щось не так. Греки мені багато не кажуть, але я не перший день замужем, і розумію більше, ніж вони мені кажуть. Я в вас як в фахівцеві не сумніваюсь, але прошу поводити себе обережно, тому що скоріш за все капітан судна різка людина. З вами поїде також начальник рації. Радіоофіцер. Він з Дніпропетровська і прибуде завтра. Завтра ви з ним зустрінетесь і завтра ж о дванадцятій годині відбудеться підписання контракту і ви отримаєте проїзні документи. Заодно і ближче познайомитесь з своїм товаришем по рейсу. Ви все зрозуміли? Запитання є?

– Запитань немає, все більш ніж зрозуміло. Ви могли би це сказати мені раніше.

– Тоді ви не погодились би піти на це судно.

– Так, це правда.

– До завтра.

– До завтра.

Так ось воно що! Капітан на цьому судні самодур. Унтер Пришибєєв. Я здорово влип. Це означає що прийдеться потратити залишки нервів які ще в мене є. А це вірна дорога на лікарняне ліжко. Потрібно добре продумати можливі варіанти виникнення непорозумінь у відносинах з капітаном. А що реально я можу зробити? Згідно до умов контракту я повинен мовчки виконувати все що накажуть. В будь-якому разі я в програші. Крюїнг просто прикрив моєю персоною свою задницю. Я повинен відвести тінь з репутації крюїнгу. «Вам оказана вісокая честь…» як говорили при Союзі. Залишається сподіватись на підтримку «білих» членів команди судна. А які вони? Що ж… все в руках Божих. Відмовитись? Можна. Але це непередбачувані проблеми на майбутнє, а я вже зовсім не «юноша». Крім того, я дав слово і це зобов’язує дотримуватись його.

Наступного дня я познайомився з своїм товаришем по рейсу. Олег. Начальник рації. Все життя в морі. Середнього зросту брюнет, тридцять п’ять років. П’ятнадцять років різниці забагато для того щоб наші стосунки були як в однодумців. Підписали контракти. Все. Всі мости назад спалено. Всього кілька на вид звичайних папірців зовсім змінюють статус людини. Хвилину тому ти був вільною людиною і раптом стаєш чиєюсь власністю, стаєш рабом. Згідно до вчення Карла Маркса існує два типа рабства – рабство вимушене (полон, продаж і таке інше) і вища його ступінь – рабство добровільне.

Ти відмовляєшся від того, того і того, а натомість зобов’язуєшся виконувати все, що накаже твій хазяїн. Якщо захворів – додому. Компанія оплачує лише якщо необхідно вирвати зуб. Не лікувати, а тільки вирвати. І лише якщо дуже «повезе» – втратиш руку чи ногу, або загинеш, то тоді компанія розкошелиться і зробить деякі виплати, але лише після того, якщо ти зможеш в суді доказати що ти це зробив не по своїй власній провині. Дивний стан після підписання контракту – розумієш все, а діватись нікуди. Таке відчуття ніби ти став ганчіркою і сам витер об себе ноги. Напевно те ж саме відчуває жаба яка йде до пащі вужа. І заради чого ти все це робиш? Заради сім’ї. Древній закон – якщо в одній кишені копійка зникла, то в іншій вона прибавилась. Нічого нікуди не зникає. Якщо я хочу щоб в моїй кишені трохи прибавилось, то я повинен віддати за це частину свого життя. Я проведу найближчі дев’ять місяців в залізній бочці посеред океану. Є в контракті і плюс. Це можливість подорожувати по планеті і тобі за це платять гроші. Ти маєш можливість порівнювати життя в своїй країні і в інших. Можеш також спілкуватись з багатьма людьми з різних культур, з різним рівнем розвитку.

Директор агентства потиснув нам руки і сказав:

– Я впевнений що ви не підведете, ви вже биті хлопці.

Старшим буде Володимир Васильович. Він працівник контори пароплавства і справу знає. Від’їжджаєте сьогодні о двадцятій годині мікроавтобусом з площі біля оперного театру на Київ. Місця вже оплачені. Ось документи на проїзд: суднова роль в чотирьох екземплярах, маршрутний лист з телефонами менеджерів в Тель-Авіві і лист-гарантія компанії. Квитки вже замовлені в Борисполі на ваші імена. Підійдете з цими документами до каси номер вісім і отримаєте квитки. Виліт до Відня о восьмій тридцять ранку. Квитки у Відні також замовлені. Отримаєте зразу ж по прибутті. Виліт з Відня об одинадцятій сорок. О третій годині будете в Тель-Авіві. Там вас зустрінуть і відвезуть в порт Хайфа де стоїть судно. Судно називається «Іannis P». Коли отримаєте квитки в Борисполі, зразу ж зателефонуйте мені щоб я знав що все добре. Запитання є?