Оксенія Бурлака - Платонічне кохання

– Ти не уявляєш, яка я щаслива бачити тебе.

– Це взаємно. Слухай, у мене є одна розмова. Цілий день про це думаю. Не знаю, як ти відреагуєш. Коротше. Хочу запропонувати тобі жити в мене. За цей час ми дуже зблизились, я відчуваю, що ти рідна для мене людина, і дуже хочу тобі допомогти.

Від радості я заплескала в долоні, немов маленька дівчинка.

– Так, я згодна, згодна!

Лев усміхнувся і продовжив уже більш упевнено:

– Тобі не потрібно буде платити за кімнату. Так ти зможеш швидше зібрати гроші на ноутбук чи іншу важливу річ. Квартира завелика для мене одного. А з тобою все навколо ніби оживає, ти наповнюєш мої дні сенсом, і мені хочеться дбати про тебе.

– Дякую-дякую! – зворушено промовила я. – Ти мій ангел, мені так пощастило!

– Я б сказав, що це мені пощастило. Раніше я був самотнім, а тепер у мене є ти.

Наступного дня ми перевезли мої речі, і в мене розпочалося нове життя – багатогранне і щасливе. Бабуся, у якої я знімала кімнату, дуже засмутилася, дізнавшись про мій переїзд. Батькам вирішила нічого не говорити. Мама б подумала, що я божевільна і занадто довірлива. В один момент я відчула, що опинилась на іншій планеті й тепер ми з моїми родичами перебуваємо у різних світах.

Лев сяяв від щастя, і я теж не приховувала своєї радості. Я не знала, що відбувається між нами, але це було дивовижно. Щодня він відвозив мене в універ, а ввечері забирав з роботи. Удома мене чекала смачна вечеря і цікавезні розмови про життя, мистецтво, книги. Він відкривав мені цілий усесвіт невідомих досі знань, і я з великим задоволенням впускала в серце кожне слово. Лев зробив для мене дублікат ключів, і це був дуже приємний і дбайливий жест, який говорив про довіру й любов.

Раз на тиждень ми ходили в театр, відвідували концерти й виставки. Він навчив мене грати в шахи. Вечорами ми дивилися кінобестселери англійською мовою. Коли я чогось не розуміла, він ставив на паузу і пояснював. Ми любили сидіти на терасі й спостерігати за краєвидами мегаполіса за чашечкою ароматного чаю. Лев допомагав мені з навчанням, і я завдяки його підтримці трималась у статусі відмінниці досить довго. Коли в мене випадали важкі дні і я поверталася додому занадто виснаженою, Лев, за традицією, мив мені волосся, і втому немов рукою знімало. З часом Муркотун звик до мене і навіть полюбив. Частенько спав у моїй кімнаті й радо зустрічав з роботи, адже знав, що я новий член сім’ї.

Лев з кожним днем знову і знову підкорював мене своєю дбайливістю. Частенько влаштовував сюрпризи й робив подарунки, купував нові потрібні речі. У нього був бездоганний смак. З часом я сама для себе стала красивішою, елегантною, впевненішою.

Коли я дізналася, що влітку він святкуватиме день народження, то вирішила зробити йому якийсь особливий подарунок, почала збирати гроші. Пів року я плідно працювала, відкладаючи певну суму, і нарешті купила золотий ланцюжок із хрестиком. Я вірила в Бога і хотіла, щоб він завжди оберігав Лева від бід.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.