Мануела Ґретковська - Пристрасний коханець

Я зосталася в бюро майже до четвертої ранку. Копірайтери попросили допомогти. Завтра вони здають проекти. Мішка запропонував мені ночувати в кабінеті. Сюди привезуть ліжко, шафи, зроблять дзеркало на цілу стіну. У сусідній кімнаті ремонт закінчений, там встановили ванну й невелике джакузі. Я не платитиму за квартиру. Заощаджу 300 доларів на місяць. Куплю більший телевізор і косметику нового покоління з шишковидної залози плоду вівці. Я миттю погодилася.

Зателефонувала Еля. Просила порадити їй, чи брати кредит на авто та інтер’єр для помешкання. Чи отримає її чоловік роботу на великих американо-польських зйомках про життя Пуласького?

— Так, так, знаю. Ви купили будинок. Він знищить усе задля одного предмета. Як то якого? Задля ліжка, — я не могла її дурити. Чоловіченько знайшов собі акторочку. — Ти станеш щасливою, коли зрозумієш, що хуй в ерекції — єдина моральна висота чолов’яги. Певно, що можу так говорити, перестань ревіти. Витри носа і займися дитиною. Ти не помудрішала? Ясна річ, людство дурне, бо розум успадковується від матері. Дай малому груді, бо він квилить і нічого не чути. Ну що ти? Хто це тобі наоповідав, що мене вилікує людське молоко? Зателефонуй, коли тобі покращає. У мене все гаразд. У мами? Я вислала їй половину зарплатні. Дівчино, заспокойся. У тебе добре майбутнє, я ясно його бачу…

Режисер довідався від Ельки про моє ясновидіння. Пропонує роль в еротичному трилері про чарівниць Молитовне вогнище . Хай забирається під три чорти. Тепер у мене своє кіно, і я граю головну роль. Через заплющені очі пробиваються нестерпно яскраві сцени.

«Сучасна Венера Мілоська. Жіночий силует без рук із звабливими заглибинами для обіймів і округлостями. Заспокоює будь-яке жадання. Демократична богиня жаги. Добра у вжитку гурія, котра втрачає цноту після кожного відкорковування» — на магнітофон записаний мій опис пляшки коли. Предмети — прихований шифр. Деякі його прочитують. Речі містять власну дефініцію. Я говорю про це з легкості мого тіла, і начальники відділів приходять послухати.

Уже тиждень я не отримую газет. Шефиня вирішила послати мене до Франції, до курортного містечка Парадізо неподалік від Парижа.

Тропіки під склом. Зранку — сауна, масаж, дієтологи. Два тижні відпочинку — поради візажисток, перукар, косметичка. Я заслужила відпустку. Разом зі мною поїде Мішка.

У літаку роздавали газети, я взяла першу-ліпшу. Великий заголовок: Касандра вільного ринку і моє фото, яке мало бути в «Playboy», а не в чорно-білій рептильці. Перш ніж Мішка повернувся з туалету, я почитала… про себе. Режисер під виглядом фільму про відьом хотів зняти прихованою камерою документальний фільм про божевільну, замкнуту в скляному хмарочосі. Газетний репортер довідався, що в будинку рекламної фірми ув’язнена аноректичка. «Типовим виявом анорексії (психосоматична хвороба дівчат із заможних країн) є хворобливе бажання схуднути. Воно призводить до крайнього виснаження, а нерідко й випадків голодної смерті. У хворої спостерігаються хворобливі зміни у сприйнятті тіла. З’являються галюцинації — побічний наслідок серйозних фізіологічних змін. Прибутки рекламної фірми, яка експлуатує хвору дівчину, збільшилися за квартал у п’ять разів. Фірма також успішно грає на біржі».

Я спитала Мішку, про що йдеться, чи це правда?

— Преса повсюди винюхує сенсації. Конкуренти не можуть подарувати нам успіху, — махнув він рукою. — Ми — зіграна команда. Усі добре ставляться одне до одного. Нам настільки добре разом, що дехто оселяється на робочому місці. Нормально. А знаєш, що ненормально? Їсти в літаку. Поглянь на цю пластикову гидоту, — підсунув він мені тацю шмарклів.

Останнього дня в Парадізо я дозволила струменеві води підхопити мене й понести. Кілометрова ковзанка між скелями. Я впала в басейн і випірнула з видінням. «Мішко!» — вигукнула я. Він одягнутий стрибнув у воду і виніс мене на берег. — Мішко, я знаю, яке гасло виграє цьогорічний конкурс рекламних роликів у Каннах!

Мішка вийняв мокрий блокнот і, лігши поруч, приготувався писати.

— Перестань. Люди подумають, що ти записуєш мій заповіт.

Ми перейшли до пальмінарію.

— Мішко! Кока-кола воює з пепсі-колою. Це війна рідин. Матерія стинається з матерією в будь-якій формі. Така природа. Візьмімо, для прикладу, війну жирів. Маргарин воює з маслом. Він виграє під прапором «Маргарин входить без масла». Назва нагородженого фільму — «Остання грудка масла в Парижі».