І Скляр - Я готуюсь до курсу інформатики. Алгоритмізація та програмування

Program Example_342_l ;

Uses crt;

Const N = 100;

Type Masiv = array[1..N] of real;

Var A:Masiv; {A — масив для вихідної послідовності}

і,j,count:byte; {і,j - змінні циклу, count - кількість елементів, що входять у послідовність один раз}

k: integer; {к - змінна, що коригує праву границю сортування}

Flag:Boolean; {Flag - змінна, що фіксує, чи була перестановка}

Begin

Randomize;

Clrscr;

For i:=1 to N do

Begin

A[i]:=random(300)/ll-random*15;

Write(A[i]:8:2);

End;

k:=1;

Repeat

Flag:=false;

For i:=1 to N-k do

Begin If A[i]

begin {Обмін елементів масиву через третю змінну}

Rez:=A[i]; А[і]:=А[і+1]; A[i+1]:=Rez;

Flag:=true;

end;

k:=k-1;

End;

Until Flag = false;

count:=0;

For i:=1 to N-1 do

Begin If A[i]OA[i+l] then count: =count+1; End;

count:=count+l;

Writeln;

Write (‘Кількість елементів, що входять у послідовність 1 paз ‘) ;

Writeln(count);

Readkey;

End.

Домашнє завдання:

• Задача №339(2), №342(3,5), №367

Мета уроку. Дати поняття рядкових величин, вказівок та функцій опрацювання рядкових величин.

Теоретичний матеріал

Рядок —це послідовність символів кодової таблиці комп’ютера (ASCII таблиця). При використанні у виразах рядок береться в одинарні лапки.

Кількість символів у рядку (довжина рядка) може динамічно змінюватися від 0 до 255. Для опису даних рядкового типу використовується ідентифікатор string, за яким вказується в квадратних дужках значення максимально допустимої довжини даного рядка. Якщо значення не вказується, то вважається, що довжина рядка складає 255 байт.

Змінну рядкового типу можна визначити безпосередньо в розділі опису змінних. Рядкові дані можуть використовуватися в програмі також у якості констант. Опис рядкового типу встановлює максимальну кількість символів, що може їх вмістити рядок.

Формат опису:

var

«ідентифікатор, . . . > : string [<���махсимальна довжина рядка>] ;

Приклад:

ST : string; {опис рядка довжиною 255 символів (відсутня довжина рядха в описі)}

ST1 : string[50]; {опис рядка довжиною 50 символів)

Вирази, в яких операндами служать рядкові дані, називаються рядковими.Вони складаються із рядкових констант, змінних, покажчиків функцій і знаків операцій. Над рядками дозволяється виконувати операції зчеплення й операції відношення.

Операція зчеплення (+)застосовується для з’єднання кількох рядків в один результуючий рядок. Наприклад, ‘П’ +’ Е’ +’ О’ +’ М’ в ‘ПЕОМ’

Довжина результуючого рядка не повинна перевищувати 255 символів.

Операції відношення (=, <, >, о, <=, >=)здійснюють порівняння двох рядкових операндів і мають пріоритет нижчий, ніж операції зчеплення. Порівняння рядків робиться зліва направо до першого не співпадаючого символу. Більшим вважається той рядок, в якого перший неспівпадаючий символ буде мати більший номер у кодовій таблиці ASCII. Якщо рядки мають різну довжину, але в загальній частині збігаються, вважається меншим той рядок, у якого довжина менша. Рядки вважаються рівними, якщо вони рівної довжини і містять однакові символи.

Для присвоєння рядковій змінній значення результату рядкового виразу використовується оператор присвоювання (:=). Якщо довжина змінної після виконання оператора присвоювання перевищує максимально допустимий при описі розмір, усі зайві символи праворуч усікаються (тобто втрачаються!). Допускається змішування в одному виразі операндів рядкового і літерного типів. Якщо при цьому літерній змінній присвоюється значення рядкового типу, довжина рядка має дорівнювати одиниці, інакше виникає помилка виконання. До окремих символів у рядку можна звернутися за номером (індексом) даного символу в рядку. Індекс визначається виразом цілого типу, що записується в квадратних дужках за ідентифікатором рядкової змінної або константи. Для обробки рядкових даних використовуються наведені нижче стандартні процедури та функції.

Процедуридля роботи з рядками.

Delete(Str,Poz,N)— вилучення Nсимволів рядка Str , починаючи з позиції Poz . Якщо Poz >255, виникає програмне переривання.