k:=1;
Repeat
Flag:=false; {Робимо припущення, що масив відсортований, а потім перевіряємо, чи правильним було це припущення, тобто чи немає серед елементів таких, що неправильно розташовані, якщо такі елементи будуть, то ми їх переставляємо і Flag присвоюємо значення true}
For і:=1 to N-k do
If Mas[i]>Mas[i+1]
then
begin
{Обмін елементів масиву через третю змінну}
Rez:=Mas[i];
Mas[і]:=Mas[i+1];
Mas[i+1]:=Rez;
Flag:=true;
End;
k:=k-1;
Until Flag = false;
End.
Другим методом сортування є метод прямого вибору. Один з його різновидів полягає в тому, що вибирається мінімальний елемент масиву, а потім виконується його обмін з першим елементом таблиці. Після цього перший елемент вважається впорядкованим і процес повторюється для підмасиву, що містить на один елемент менше за початковий, тобто елементи з 2-го до останнього. Процес повторюється кожен раз для масиву, зменшеного на один елемент. Закінчується він тоді, коли невпорядкований підмасив стає довжиною в один елемент. Таким чином, загальна кількість повторень дорівнює, як і в попередньому випадку, N-1 (N — кількість елементів масиву). Програма методу наведена нижче:
Program Selection;
Const N=20;
Var Mas:array[1..N] of integer;
і,j, Min,N_Min:integer;
Begin
For i:=1 to N-1 do
Begin
Min:=Mas[x]; {Зберігання еталону мінімуму}
N_Min:=i; {Зберігання номера мінімуму}
For j:=i+l to N do
If Mas[j]
then begin
Min:=Mas[j]; {Перевизначекня еталону}
N_Min:=j; {Зберігання номеру еталону}
end;
{Обмін місцями мінімуму та першого елементу підмасиву}
Mas[N_Min]:=Mas[i];
Mas[i]:=Min;
End;
End.
Зверніть увагу, що пошук мінімуму в програмі організований стандартно, тобто перший елемент береться за еталон, а потім порівнюється з усіма останніми і, якщо новий елемент виявляється меншим за еталон, то еталон переприсвоюється. Крім цього, в алгоритмі запам’ятовується місце знаходження цього мінімального елемента для того, щоб після виходу з циклу можна було обміняти місцями знайдений мінімум і перший елемент підмасиву. Але оскільки підмасив увесь час змінює свій розмір, за еталон береться перший елемент саме того підмасиву, який розглядається на наступному кроці, тобто г’-ий елемент початкового масиву (і — змінна зовнішнього циклу, що вказує на початок нового підмасиву на кожному кроці).
Метод прямої вставки забезпечує вставку кожного елементу невпоряд-кованого масиву на своє місце у вже впорядкований масив. Один з методів такого сортування полягає в наступному. На початку сортування масив розбивається на два підмасиви, лівий з яких повинен бути впорядкованим, а правий — ні. У невідомому масиві тільки один елемент можна вважати впорядкованим, тому спочатку ліва відсортована частина складається всього з одного елементу. Потім по черзі беруться елементи з другої невпорядкованої частини і для них знаходиться місце вставки в першу частину таке, щоб впорядкованість не порушувалась. Це означає, що при сортуванні за зростанням необхідно знайти таке місце в масиві, де лівий елемент буде меншим або рівним тому, що вставляється, а правий — більшим за той, що вставляється. Після цього в масиві необхідно зробити зсув елементів, щоб звільнити місце, на яке і вставити черговий елемент.
Щоб оптимізувати розглянутий алгоритм, можна поєднати зсув елементів з пошуком місця вставляння. Для цього перевірки виконуються в зворотному напрямку від елемента, що потрібно вставити до місця вставки (тобто справа наліво). Оскільки елемент, що вставляється, береться першим з невпорядкованої частини масиву, то ліворуч від нього всі елементи вже впорядковані. Тому фактично необхідно порівнювати даний елемент з усіма лівішими від нього і, якщо даний елемент менший за той, з яким порівнюється, то виконується обмін елементів. Елемент наче «пливе» ліворуч від свого початкового місця розташування, і процес цей припиняється, якщо знайдений елемент не більший за даний або ми досягай початку масиву. Наприклад, даний такий масив:
12 -8 0 30 5 100
Розбиваємо його на дві частини. До першої входить єдиний впорядкований елемент {12}, а до другої—всі останні {-80305100}. Запишемо тепер процес впорядкування по етапах:
І етап: елемент, що впорядковується = - 8.
Читать дальше