За даними досліджень [3] Lowrey, A. (2011, May 26). Your Commute Is Killing You. Slate Magazine. https://slate.com/business/2011/05/long-commutes-cause-obesity-neck-pain-loneliness-divorce-stress-and-insomnia.html
, ці поїздки є однією з причин підвищення ризику ожиріння, безсоння, стресу, болів у шиї та в спині, підвищеного кров’яного тиску, а також низки інших пов’язаних зі стресом захворювань, як-от серцеві напади та депресія. І навіть призводять до розлучень.
Та спробуймо на хвилинку знехтувати тим очевидним фактом, що їзда на роботу і з роботи негативно впливає на наш фізичний стан. Зробімо вигляд, що й для довкілля вона не така згубна. Просто порахуймо. Скажімо, ви щоранку їдете пів години в скаженому трафіку, плюс п’ятнадцять хвилин вам потрібно, щоб дійти до машини та з машини до офісу. Це півтори години на день, сім із половиною – на тиждень, десь приблизно 300–400 годин на рік, якщо не враховувати свята й відпустку. Чотириста годин – рівно стільки нам знадобилося, щоб розробити програму «Basecamp», найуспішніший наш продукт. Уявіть, скільки всього ви могли зробити за чотириста годин за рік! Це катання не просто шкодить вам, вашим стосункам, довкіллю. Воно шкодить бізнесу. А такого не має бути.
Річ у технологіях, дурнику!
Якщо дистанційна робота – це так добре, тоді чому передові компанії світу давно на неї не перейшли? Усе просто: бо не могли. Не було необхідних для цього технологій. Уявіть, як би було працювати з людьми, які живуть у різних містах, за тисячі кілометрів одне від одного, за допомогою факсів та кур’єрських служб!
Аж тут на нас звалилися нові технології, і стало очевидно, що можна працювати й віддалено. Зокрема, тепер ми маємо інтернет. Поділитися зображенням екрана за допомогою «WebEx», координувати план дій у «Basecamp», спілкуватися в реальному часі в чатах, миттєво обмінюватись оновленими файлами через «Dropbox» – усі ці дії стали можливими протягом останніх років. А тому не дивно, що ми досі самі до ладу не знаємо всіх своїх нових перспектив.
А от попереднім поколінням утовкмачили в голови, що по-справжньому добре можна працювати тільки з такої-то години ранку до такої-то години вечора, в офісах і кабінках хмарочосів. Отже, не слід дивуватися, коли тим, хто звик до такого способу праці, навіть на думку не спадає, що є інші способи її організувати, або ж вони просто відкидають припущення, що може бути якось інакше. Але ж може.
Майбутнє – і це не просто гучні слова! – належить тому, хто це збагнув. Невже ви справді вважаєте, що сучасні підлітки, які виросли на фейсбуці та чатах, зацінять традиційне протирання штанів за письмовим офісним столом і вічні ранкові наради щопонеділка? Розбіглися!
Найчудовіша перевага технологій, навіть під час дистанційної роботи, – все у твоїх руках. Це не якась там ядерна фізика; навчитися користуватися прикладними програмами не так складно й не потребує багато часу. Але, безумовно, потребує бажання відкинути ностальгію і відкрити себе новому. Ви готові?
Відмова від офісного графіка
Найвагомішою зміною в розподілі трудових ресурсів є перехід від синхронної до асинхронної співпраці. Працювати разом можна не тільки з різних локацій, а й навіть неодночасно.
Цей постулат найправдивіший для взаємодії з колегами з різних часових поясів, утім застосовний для всіх , навіть якщо ваша команда мешкає в одному місті. Коли вже вдалося організувати своє робоче місце й виробити графік для спільної роботи з кимось, хто прокидається на сім годин раніше за вас десь у Копенгагені, то навряд чи буде дуже важко врегулювати решту робочих питань у себе в Чикаґо з 11:00 до 19:00 чи із 7:00 до 15:00.
Перевага гнучкого робочого графіка ще й у тому, що такий підхід задовольняє всіх – від жайворонків до нічних сов, а також тішить членів родин, де є діти, яких після обіду треба забрати зі школи чи з дитсадка. У нашій компанії ми більш-менш дотримуємося 40-годинного тижневого робочого навантаження, але як саме співробітники розподіляють ці години протягом дня, не має особливого значення.
Та компанія, якій вдалося організувати ефективний дистанційний режим, по суті, не має потреби у фіксованому робочому графікові. Найбільше це важливо під час творчої роботи. Адже натхнення приходить, коли трапиться, його не можна силувати. Якщо рішення ніяк не спадає на думку, то часом краще відкласти завдання на деякий час і повернутися до нього, коли мізки трохи провітряться й запрацюють у повноцінному режимі.
Читать дальше