Стивен Кинг - Необхідні речі

– Шерифе Пенґборн, Шонові Раску лише сім років. І якщо він і знає щось, чому тут немає інших поліцейських?

«Інших поліцейських, – подумав він. – Вона ж насправді має на увазі: кваліфікованих поліцейських. Поліцейських, які не опитують одинадцятирічних хлопчиків на вулиці так, що ті потім ідуть додому й застрелюються в гаражі».

– Бо вони дуже зайняті, – пояснив Алан, – і не знають те місто так добре, як я.

– Ясно.

Вона знов обернулася, щоб іти.

– Міс Гендрі.

– Шерифе, у мене не сто рук, а цього вечора дуже…

– Браян Раск – не єдина жертва в Касл-Року сьогодні. Є ще принаймні троє інших. Ще власник місцевого бару, його забрали в лікарню до Норвея з кульовим пораненням. Він, може, й виживе, але протягом наступних тридцяти шести годин ситуація буде критичною. І я маю здогад, що вбивства ще не скінчилися.

Нарешті йому вдалося привернути її увагу повністю.

– Ви вважаєте, Шон Раск щось про це знає?

– Він може знати, чому його брат наклав на себе руки. Якщо так, це може прояснити решту. Тому ви можете мене повідомити, якщо він прокинеться?

Медсестра завагалася, тоді сказала:

– Залежить від його психічного стану в той час, шерифе. Я не дозволю ускладнити самопочуття хлопчика в шоковому стані, що б там не діялось у вашому місті.

– Розумію.

– Справді? Добре.

Вона обдарувала його поглядом, що наче промовляв: «Тоді просто сядь маком і не нервуй мене», – і повернулася за свій високий стіл. Вона сіла, і Алан почув, як вона складає флакони й коробочки на медичний возик.

Алан підвівся, пішов до таксофона в коридорі й знову набрав номер Поллі. І знову просто слухав гудки. Набрав номер «Шито-крито», почув автовідповідач і повісив слухавку. Алан повернувся до крісла, сів і ще трохи повитріщався на мурал із Матінкою Гускою.

«Ви забули поставити мені одне запитання, міс Гендрі, – подумав Алан. – Забули спитати, чому я тут, якщо стільки всього відбувається в столиці округу, де мене обрали, щоб служити й захищати. Забули спитати, чому я не веду розслідування, поки якийсь менш важливий полісмен – старий Сіт Томас, до прикладу – не сидить тут в очікуванні, поки прокинеться Шон Раск. Ось про що ви забули спитати, міс Гендрі, і я знаю одну таємницю. Я радий , що ви не спитали. Отака таємниця».

Причина була настільки проста, наскільки й принизлива. Окрім Бенґора й Портленда, убивства в містах округу належить до юрисдикції не шерифа, а поліції штату. Генрі Пейтон махнув на це рукою після дуелі, але тепер махнути він не міг. Не міг собі цього дозволити. Представники кожної газети й телестанції південного Мейну або вже в Касл-Року, або в дорозі туди. Невдовзі до них приєднаються колеги з усього штату… і якщо це справді ще не закінчилося, як підозрював Алан, далі прибуде ще більше медійників з півдня.

Отака проста реальність ситуації – але це не змінювало того, як Алан почувався. Він був ніби пітчер, який не може добре зробити свою роботу, і тренер відправляє його в душову. Таке почуття було невимовно паскудним. Він сидів перед Саймоном і знову почав підбивати рахунок.

Лестер Претт мертвий. Через шаленство ревнощів він прийшов у шерифську управу й напав на Джона Лапойнта. Очевидно, через його дівчину, хоча сам Джон перед приїздом швидкої пояснив Аланові, що вже більш ніж рік не зустрічається з Саллі Реткліфф.

– Я лиф бафив її, кови фотів повововити на вувиті, і то певевафно вона мене іпновива. Вона вифіфива, фо я пвивефений на пекво. – Він торкнувся зламаного носа й скривився. – Заваф я дефь так і пофуваюфя .

Тепер Джона госпіталізовано в Норвеї зі зламаним носом, тріснутою щелепою і ймовірними внутрішніми травмами.

Шила Бріґгем також у лікарні. Шок.

Г’ю Пріст і Біллі Таппер обоє мертві. Ця звістка з’явилася саме тоді, коли Шила почала втрачати самовладання. Дзвінок надійшов від доставника пива, якому вистачило розуму зателефонувати спочатку в лікарню, а вже тоді шерифові. Чоловік ледве тримав себе в руках, як і Шила, й Алан його не звинувачував. На той час він уже й сам почав трохи їхати дахом.

Генрі Бофорт у критичному стані внаслідок кількох кульових поранень.

Норріс Ріджвік зник безвісти… і чомусь від цього боліло найбільше.

Алан роззирнувся в його пошуках, коли отримав дзвінок від доставника, але Норріса ніде не було. На той час Алан припускав, що він вийшов, щоб формально заарештувати Денфорта, і повернеться з головою ради міських виборних, але, як швидко показали події, Кітона ніхто не заарештував. Алан припускав, що поліція штату його прийме, якщо наштовхнеться, поки займатиметься іншими розслідуванням, але як ні, то ні. У них наразі важливіші справи є. А Норріс тим часом просто зник. Де б він не був, він пішов туди пішки. Коли Алан виїжджав із міста, Норрісів «фольксваґен» ще лежав на боці посеред Ловер-Мейн-стріт.