Вільям Генрі Пратт (1887–1969), більш відомий під своїм сценічним іменем Борис Карлофф, — усесвітньо відома зірка фільмів жахів; здобув популярність завдяки ролі Франкенштейна в однойменній франшизі.
Класичний фільм жахів 1932 р. студії «Universal».
Кукурудзниками називають мешканців штату Небраска.
Лінії фол — перпендикулярні одна одній прямі лінії. Одна прокреслюється від дому до першої бази та далі до межі поля (до лінії хоум-рану), а друга — від дому до третьої бази й далі. Ці лінії існують для того, аби можна було зрозуміти, чи потрапив відбитий м’яч усередину поля (ігровий м’яч), чи вилетів за його межі (фол-бол). Але саме ігрове поле ці лінії не обмежує. Грати можна до самого паркану.
Дентон Тру Янг (1867–1955), більш відомий під прізвиськом Сай Янг — американський бейсболіст, що виступав у Головній бейсбольній лізі на позиції пітчера. Встановив безліч рекордів, деякі з яких досі лишаються непобитими. Отримав 511 перемог — найбільше у світі. Через рік після його смерті було запроваджено нагороду Сая Янга, яку вручають найкращому пітчерові сезону.
Чейндж-ап — пряма подача, у результаті якої м’яч рухається повільно, що ускладнює для бетера вибір правильного моменту для удару.
«Навіть не закашляєшся» — популярне рекламне гасло цигарок «Old Golds». Фраза стала відомою примовкою щодо якості всіх цигарок.
Лоуренс Пітер «Йоґі» Берра (1925–2015) — кетчер, менеджер та тренер, який відіграв дев’ятнадцять сезонів у Головній бейсбольній лізі (1946–1963, 1965). Усі сезони, окрім останнього, грав за «Нью-Йорк Янкіз». У 1972 р. його ввели до Національної зали слави бейсболу.
Інінґ — період бейсбольного матчу, під час якого команди по разу грають у захисті та нападі. Зазвичай матч складається з дев’яти інінґів.
Бетер — гравець команди, що нападає. Його завдання — відбити битою м’яча, який кинув пітчер. Розташовується біля дому перед кетчером.
Сінкер — нешвидкісна подача, один із різновидів наклболу.
Елстон Говард (1929–1980) — американський бейсбольний гравець, кетчер, лівий філдер. Грав за «Нью-Йорк Янкіз» та один рік за «Бостон Ред Сокс».
Хіт-енд-ран — прийом команди нападу, що має на меті просування ранерів. Ранер починає бігти на наступну базу, ще коли пітчер тільки планує виконувати подачу. Бетер при цьому не пропускає м’яча, а навпаки, б’є по ньому. При цьому гравці захисту не встигають вивести в аут ранера, бо намагаються вивести в аут бетера на першій базі.
Клоузер — пітчер, що закриває гру. Найчастіше виходить на поле в 9-му інінґу останнім, щоб закріпити успіх команди. Виходить на заміну основному пітчеру, бо навіть найпрофесійніші та найвитриваліші витримують максимум по 6–7 інінґів.
Пітчерська гірка — місце, на якому розташовується пітчер, коли подає м’яча на дім.
База — одна з чотирьох точок на полі, до яких послідовно має доторкнутися ранер, щоб виграти очко.
Ноу-хітер — завершена гра, у якій команда, що атакувала принаймні дев’ять інінґ ів, не змогла зробити жодного хіта. Пітчер, який не дає команді суперника досягнути успіху, «кидає ноу-хітер». Це дуже рідкісне досягнення для пітчера (з 1875 року зафіксовано всього 285 ноу-хітерів).
Хіт — удар, при якому відбиваючий досягає бази. Якщо цій вдалій пробіжці передувала помилка з боку команди захисту, то хіт відбиваючому не зараховується. А якщо відбиваючий, вдало добігши до першої бази, рушає до другої та третьої, але не встигає, — йому все одно зараховується хіт.
«Бембі» («Bambi») — класичний мультфільм Волта Діснея. Робота над стрічкою почалася 1936 р. та тривала аж до 1942 року. Екранізація однойменної книги Фелікса Зальтена 1923 року. У 1948 р. картина здобула премію «Золотий глобус». Також «Бембі» був найулюбленішим мультфільмом Волта Діснея. За результатами недавнього опитувння «Los Angeles Business», «Бембі» був визнаний найкращим діснеєвським мультфільмом.
Флай — удар, при якому м’яч підлітає високо в повітря, жодного разу не торкнувшись землі. Досвідчені гравці в більшості випадків ловлять такий м’яч легко (м’яч піймано — аут бетеру). Доки м’яч летить, усі ранери мають лишатися на своїх базах, захоплених до подачі пітчера.
Читать дальше