Юрій Смолич - ЩО БУЛО ПОТІМ

Зовсім інша справа — анабіоз . Анабіоз — це є знеживлення, “несправжня смерть”. Подібний до смерті “дрімотний” стан живих організмів, після якого можливе, проте, відживлення, повернення до життя цих ніби мертвих організмів.

Явища анабіозу також бувають природні, але їх можна утворити й штучно. Природна наука спостерігає такі явища з різними нижчими, простішими організмами, наприклад, — коловертками, хробаками, деякими комахами. В певних умовах, здебільшого від морозу, вони завмирають, перестають жити і немов умирають зовсім. Такими завмерлими вони можуть бути дуже довгий, який завгодно час, якщо перебуватимуть у тих же умовах (у тій же низькій температурі, наприклад). Потім, повільно відігріті, вони знову розмерзають, відживають і починають жити. Отже, їхня мертвість, їхня смерть була неспразжня. Життьові функції організму майже припинилися, але клітини організму не вмерли.

Подібні явища анабіозу можна викликати й штучно і не тільки в таких простіших організмів. Можна заморозити й відморозити більших тварин або їхні окремі органи. Жаб, риб, гадюк тощо. Можна заморозити і потім відморозити й окремі, вирізані в людини, органи. Можливо, що й цілий людський організм здатний до явищ анабіозу. Але це неможливо перевірити. Таке експериментування надто рисковане для людського життя…

Доктор Івановський, нарешті, поклав край гарячим суперечкам. Трохи іронічно він звернувся до головного асистента:

— Я не зовсім розумію вас, дорогий колего. Що саме ви звете фантастикою? Якщо під цим ви розумієте соціально-економічні прагнення “шановного” поміщика, побудовані на ідеях “спрощення” експлуатації “механізованих” робітників, то я з вами цілком згодний. Коли ж ви звете фантастикою самий біологічний експеримент сміливого хірурга, то…

— Дійсно! — сміючись, перебив його молодий інтерн [5] Інтерн — випускник наукового закладу, що проходить стажування, спеціалізацію. Думбадзе. — Подумайте тільки, яка морока робити операцію кожному робітникові! Чи не простіше було б шановному, зшаленілому від страху перед загибеллю капіталістові закликати до себе звичайних фашистських заправил? Адже вся система фашистського виховання молоді інших класів якраз і скерована на те, щоб підготувати з неї “в масових масштабах” “механізованих”, обмежених людей?

— …То, — знову повернув собі слово доктор Івановський, — дозвольте мені з вами не погодитися. З погляду біологічного доктор Гальванеску зрештою не відкрив нічого нового. Він тільки застосував до людини способи препарування, давно вже випробувані, зокрема й тут у нас на тваринах. Але хірург, біолог та анатом не мають права на подібні експерименти над людьми. Вони не можуть мати людського матеріалу. До речі, - звернувся він до Сахно, — де діставав наш таємничий поміщик і хірург потрібний йому людський матеріал? Він діставав його нечесним способом?

— Так, — відповіла Сахно. — Він, звісно, діставав його нечесним, злочинним способом. Він заманював і обдурював безробітних, емігрантів, бродяг. Він мав для цього цілу агентуру. Крім того, він діставав, теж нечесним способом, з психіатричних лікарень божевільних, з поліцейських органів він діставав засуджених на страту…

Гомін обурення пройшов між присутніми.

— Пробачте! — знову звернувся до Сахно Думбадзе. — Але ви нам розповіли ще зовсім не все. Ви розповіли, як збережено тіло. Але яким же чином дати йому працездатність? Адже так? Саме з цих препарованих і законсервованих людських бовванчиків ваш таємничий доктор і поміщик робив своїх робітників? І чому препарований таким способом сам він, ваш таємничий доктор Гальванеску?

Погляди всіх знову звернулися до чудної постаті в кутку.

— Хто препарував його?

— Його препарувала я, — спокійно відказала Сахно. — З допомогою одного славетного в тих місцях хірурга. Він охоче згодився допомогти мені…: під мушкою мого браунінга.

— О!

- І Гальванеску добровільно погодився на таку операцію?

— Зовсім добровільно. Звісно… під мушкою того ж браунінга.

Веселим сміхом реагували лікарі на ці слова Сахно.

— Мені не пощастило. Доктор Гальванеску піймав мене. Мої друзі — шофер Чіпаріу та рибалка Йонеску — заплатили за спробу визволити мене. Їх полонили і препарували на рабів поміщика Гальванеску. Я також мала бути препарована для виконання функцій покоївки доктора Гальванеску замість слуги, якого мені довелося попсувати, забити, будемо говорити, коли я тікала. Але пізніше мені пощастило. Я втекла вдруге і остаточно, препарувавши самого препаратора і захопивши з собою своїх товаришів. Ну, та не про це тут зараз мова. Товариш Думбадзе правий — я не докінчила ще моїх пояснень. Яким способом доктор Гальванеску обертав препаровані людські тіла на своїх робітників? Яким способом він примусив їх виконувати робочі функції?