Клайв Баркер - Жахослов [збірник]

– Я кажу все це не через скотч, і ти це знаєш. Моя родина проживала в цьому місті з давніх-давен. Відколи воно ще навіть не було містом. Ти ж знаєш, ця версія не взялася нізвідки.

– Невже? То звідки ж ви її взяли?

На мій подив, вона затягнула пісню:

– «Сюзанно, милоданко, ти за мною та й не плач…»

Я вибухнула сміхом. А вона співала своєї:

– «Я йшов – лило, немов з відра; засушливий був день! Від спеки замерзав на смерть…»

І я змовкла. Аж надто ці слова нагадували нашу історію. Я відчула це всім своїм єством, до кінчиків пальців, включно з тим, якого я більше не мала. Але ж це було безглуздя!

– Ти ж знаєш, чимало речей, відомих нам тепер, беруть початок у значно давніших джерелах, – сказала Міллі-Лу. – Я мала знати. Я маю зв ’ язки.

– «О, Сюзанно»? – Я не могла повірити. – «І банджо при мені». Ви це серйозно?

– Хіба тобі не бракує пальця? – рівним тоном промовила вона.

Мабуть, час уже шукати нову роботу, подумала я.

Пет Кедіґан – американська авторка наукової фантастики, яка із середини 90-х років мешкає в Лондоні. Її часто пов’язують із рухом кібер-панку. Здобула певну кількість нагород, включно з премією Г’юґо, Всесвітньою премією фентезі, двічі вигравала премію Артура Кларка – за романи «Грішники» і «Дурні».

Що я накоїв?!

Занадто пізно. Тепер я усвідомив свою помилку!

Слова мають силу.

Викравши ці сокровенні сторінки й дозволивши прочитати їх тому, хто не був – доки не дочитав цей фоліант – справжнім знавцем науки жаху, я нерозумно випустив ці прокляті слова у світ.

Я наївно вірив, що зможу розсіяти їхній згубний вплив, розділивши їх з іншими. Натомість вони розійшлися між людей і лише зміцнили свою силу, поширюючи її з кожним заново прочитаним складом цих друкованих сторінок.

Вивчаючи історії, викладені на аркушах цього фоліанта, ви не лише відкрили шлях злодіянням, прихованим у їхніх словах, – ви також привернули до себе увагу Бібліотекарів.

І за це мені по-справжньому шкода.

Може, вечорами, за пронизливим свистом вітру вам іноді чується їхнє хихотіння? Може, ви вже помічали їхні дивні видовжені силуети посеред тремтливих тіней? Може, цієї самої миті, коли ви стискаєте в руках цю книжку, вони вже дихають смородом вам у шию?

Для вас, мій друже, уже занадто пізно.

Їм відомо, де ви, і вони йдуть за вами.

Серед Шукачів Істини побутує давня загадка – чи, може, прокляття? – яку часто пропонують нерозважливому знавцеві:

– Що таке чорно-біле… і скрізь червоне?

Відповіддю звичайно ж, є ця книжка…

… просякнута вашою кров ’ ю …

Я хочу подякувати видавництву «Джо Флетчер», Ніколі Бадд, Клайву Баркеру, Марку Алланові Міллеру, Енн Райлі, Менді Слейтер, Дороті Ламлі та всім авторам за їхню допомогу й підтримку.

Стівен Джонс і Клайв Баркер працюють разом, відколи 1980 року були представлені один одному їхнім спільним другом Ремзі Кемпбеллом. 1985 року оповідання Клайва «Заборонене» (основа для його успішної кінофраншизи «Кендімен») уперше було опубліковане в 14-му номері журналу «Фантастичні історії» за спільною редакцією Стіва і Девіда А. Саттона. Шість років по тому Стів уклав збірку «“Тіні в Едемі” Клайва Баркера», перше критичне дослідження книжки цього автора. Після роботи PR-менеджером фільмів «Повсталий з пекла» (1987) і «Нічний народ» (1990), знятих Клайвом Баркером за власними сценаріями, Стів опублікував офіційні ілюстровані документальні книжки «Хроніки “Повсталого з пекла”» і «Хроніки “Народженого вночі” Клайва Баркера». 1997 року Стів написав «Енциклопедію жаху Клайва Баркера», основану на однойменному телевізійному серіалі, створеному каналом BBC. Від ранніх років співпраці до роботи над цією книжкою Клайв також регулярно долучався до написання антологій за редакцією Стіва.

Вигадана книга, яка містить зібрання текстів гіперборейця Ейбона, один із головних сакральних томів міфів Ктулгу. Автор – Кларк Ештон Сміт. Містить інформацію про божество Тсатхоггуа. Згадувана в понад 30 творах різних авторів, уперше – в оповіданні Говарда Лавкрафта «Сни у відьомському будинку» (1932). (Тут і далі прим. пер.)

Вигадана книга з окультної бібліотеки міфології Ктулгу, присвячена божеству Іоду (1939). Автор – Генрі Каттнер.

Вигадані текстові фрагменти позаземного походження, інтерпретацію яких здійснив професор Міскатонікського університету Лабан Шрюзбері. «Фрагменти Келено» були написані Августом Дерлетом 1944 року й увійшли до міфоциклу Ктулгу, створеного Говардом Лавкрафтом і його послідовниками.