Алла Сєрова - Інший вид

— Я прошу тиші, шановні пані та панове! — Пастушенко оглядає аудиторію. — У мене обмаль часу. Власне, я хотів би поінформувати вас тільки з питань фольклорної практики. Отже, на кафедрах пройшли засідання і визначились аспіранти та викладачі, які вестимуть практику. Перелік тих, хто проходитиме практику безпосередньо за місцем свого проживання, вже вивішено біля деканату. Там вказані керівники практики. Саме до них вам слід звернутися впродовж трьох наступних днів. Це стосується більшості. На жаль, через недостатнє фінансування ми можемо собі дозволити тільки одну групу пошукачів. Я оголошую їх список, всі інші можуть бути вільні.

Величезна аудиторія, враз спорожніла і незатишна, стала лункою і непотрібною. Біля кафедри заклякли поодинокі постаті. Професор Пастушенко зітхнув. Навмисне так зробити було не можна. Це просто випадок. Семеро — і кожен сам по собі. Рік провчилися разом, а чи знають вони одне одного хоч на ім’я? Аутсайдери. Саме вони вказали в анкетах, що їм все одно, де практикуватись у збиранні фольклору. Тепер, звісно, все зрозуміло. Цим сімом справді все одно.

Декан із сумнівом оглянув мальовничу групку. Ну, і що робитиме з цими істотами його аспірант, його надія і гордість Орест Страдомський?

Ось високий і дужий Мар’ян Киртич. Міцна постать, темно-русе хвилясте волосся до плечей, стягнуте на потилиці у хвостик, сережка у вусі. Байдужі блакитні очі, великі й холодні, як північне небо, сильні плечі. Здоровий хлоп, що він робить на філологічному? В армії відслужив, отож що йому тут треба? Невідомо. Всіх осіб чоловічої статі, що подали документи на філфак, зарахували відразу. І Мар’яна теж зарахували. Дівчата гинуть за ним, а він сприймає їхню прихильність як щось нудне і звичайне, а насправді завжди на своїй хвилі.

Ось Наталка Борецька. Невеличка, худа і смаглява, як циганка. Власне, вона і є циганкою. Її батьки працюють у місцевому театрі. Що вона тут робить? Декан відводить очі. Цигани для нього асоціюються з неприємними речами. Він придушує в собі ці думки і переводить погляд на наступну постать.

Віка Берест. Декан знає її батьків, вони працюють в сусідньому інституті — машинобудівному. Милі люди, дуже спокійні та шляхетні. І старший син у них такий самий. А Віка… Віка вся в татуюваннях, затягнута в шкіряні штани і жилетку. Коротке волосся пофарбоване в «кислотні» кольори, а яке воно було спочатку, вже не пам’ятає ніхто, навіть сама Віка.

Рита Гресь. Довге волосся, кирпате веснянкувате обличчя, маленька й швидка, дуже мовчазна і вічно замислена. Декан вже знає, що Рита любить дрібні капості й отримує від них неабияку втіху.

Катя Семенець. Товста й неповоротка, самозаглиблена й постійно всім незадоволена. Катю терпіти не можуть усі без винятку, тому її запхнули в цю групу. Тут на неї ніхто не звертатиме уваги.

Ліка Рубан, у дорогому вбранні, з важкими діамантовими сережками у вухах. Висока, тонка і білява, з презирливою міною, зверхнім поглядом і різкими манерами. Ліка — донька більш ніж заможних батьків, і чому вона опинилась серед білих вовків, так ніхто напевне й не знає. Так склалося.

І Сабрина. Мабуть, несуттєво, як звати цю дівчину в квітчастій доладній сукні. Проте всім відомо, що вона — стриптизерка і виступає під таким псевдонімом. Деканові теж відомий цей факт, але він вже нічому не дивується. Студентка відвідує лекції, готується до семінарських занять, вчасно складає іспити, живе собі в гуртожитку і нікого не зачіпає. А стриптиз — то її особиста справа. Тепер такі часи.

Декан Пастушенко ніколи не виходить з рівноваги. Отож і зараз стоїть незворушний, наче скеля. Мовчанка, либонь, трохи затяглась, але ці семеро порушувати її не мають наміру. Декан це чудово розуміє, а тому порушує тишу сам.

— Я радий, що серед наших студентів є люди, які бажають займатись наукою і не шукають легких шляхів, — ця фраза видалась йому такою фальшивою і казенною, що він аж здригнувся від огиди. — Сідайте, шановне товариство. Нам треба поговорити детально.

Сім постатей мовчки сіли, тільки Сабрина вмостилась на столі, а ноги поставила на сидіння. Декан кинув на неї красномовний погляд, який вона просто проігнорувала.

— Гаразд, — Пастушенко вже опанував себе. Дідько з нею, хай сидить на столі, чому ні? — Отже, у вас буде найцікавіше завдання. Орест Іванович бере вас пошукачами, його дисертація матиме величезне наукове значення. А ви зможете багато чого в нього навчитись. Ваша практика буде проходити в Мукачівському районі. Там гори, а в горах кілька стародавніх селищ. Орест Іванович пояснить докладніше ваші завдання, а я зупинюся на суто технічних питаннях. Проїзд оплачує університет. Їхати будете в купейних вагонах. А ось харчування — за власний рахунок… Звісно, якщо ви привезете товарно-касові чеки, наша бухгалтерія вам компенсує витрати. Жити будете в пансіонаті «Шовкова косиця». Там є всі вигоди, але пансіонат давно закрито, будете там повновладними господарями. Гадаю, два тижні — не задовгий термін, якщо і будуть якісь незручності, то — мінімальні. Є питання?