Мишель Уэльбек - Покора

Здесь есть возможность читать онлайн «Мишель Уэльбек - Покора» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2015, ISBN: 2015, Издательство: Литагент Клуб семейного досуга, Жанр: Социально-психологическая фантастика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Покора: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Покора»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Викладач Сорбонни Франсуа живе в дивний час – до керівництва у Франції приходять мусульмани, а університет вимушений коритися своїм новим господарям – шейхам із Саудівської Аравії. Більшість його колег, аби зберегти посади, приймають іслам. Перед Франсуа (який до того ж тяжко переживає кризу середнього віку) постає непростий вибір: відмовитися від інтелектуального життя і остаточно піти на пенсію чи навернутися до ісламу, взяти собі кілька гарненьких дружин і зажити новим, ліпшим життям?

Покора — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Покора», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Редіже всміхнувся ще ширше.

– О, будь ласка, Франсуа, не соромтеся! Якби вас це не турбувало, ви не були б чоловіком! Проте моє зустрічне запитання вас, певно, здивує: а ви справді хочете обирати?

– Ну… гадаю, що так. Мені так здається…

– А хіба це не ілюзія? Адже всі чоловіки завжди роблять однаковий вибір. Унаслідок чого в багатьох цивілізаціях – зокрема в мусульманській – виник фах свах. Це вельми важлива професія, яку виконують дуже досвідчені й мудрі жінки. Звісно, оскільки вони – жінки, то мають право роздивлятися голих дівчат, здійснювати те, що можна назвати оцінюванням, та знаходити, в залежності від зовнішності, чоловіків відповідного соціального статусу. Повірте мені – скаржитися вам не доведеться…

Я німував. Певно, в мене відвисла щелепа.

– Між іншим, – продовжував Редіже, – якщо людина й здатна хоч трохи змінюватися, то тільки завдяки гнучкості розуму жінок. Чоловік перевихованню не піддається. Байдуже, мовознавець він, математик чи композитор – він робитиме свій вибір винятково за зовнішніми критеріями, а вони не змінювалися впродовж тисячоліть. Звичайно, жінок спершу теж приваблюють зовнішні переваги, проте, завдяки спеціальному вихованню, їх можна переконати в тому, що це – не головне. Їх вже вдалося привчити захоплюватися заможними чоловіками – і певною мірою підвищити попит на рівень освіченості та кмітливості вищий за середній. Гадаю, невдовзі дівчата вважатимуть професорів вельми привабливими…

Він сяйнув усмішкою – і на мить мені здалося, що пан міністр іронізує, однак, гадаю, я помилявся.

– Тож достатньо просто підвищити професорам зарплатню – це відразу вирішить проблему…

Він ніби відкрив для мене нові обрії. Я замислився: цікаво, чи звертався Луазлер до свахи? Проте якби я поставив це запитання, то миттю дав би нам нього відповідь: хіба міг Луазлер фліртувати зі студентками?! Вочевидь, у його випадку можливим був тільки шлюб за допомогою свахи.

Раут завершувався. Ніч дивувала незвичним теплом. Додому я повертався пішки, розгубивши думки і радше замріяний. Чим далі, тим більше переконувався, що моє інтелектуальне життя добігло кінця – звісна річ, я ще братиму участь у конференціях із розпливчастими назвами, житиму за рахунок давніх задумів та ренти, – проте поступово з’являлось усвідомлення того, що, цілком імовірно, буде й щось інше.

Минуло ще кілька тижнів (щось на кшталт прийнятного терміну), впродовж яких повітря поступово теплішало, і весна зрештою запанувала в Парижі. Тільки тоді, ясна річ, я зважився набрати Редіже.

Пан міністр трохи перегравав з утіхою, проте радше із ввічливості – він удавав подив, бо хотів, аби склалося враження невимушеного вчинку . Авжеж, я знав, що Редіже щиро зрадів моєму рішенню, однак він давно вважав його прийнятим – певно, ще з дня зустрічі на вулиці Арен; адже тоді я не зумів приховати захоплення ні вродою Аїші, ні смачними пиріжками Маліки. Мусульманські жінки були віддані і покірні – на це я міг розраховувати (їх виховували в такому дусі) – а цього, зрештою, цілком достатньо для щастя; щодо кухні мені було байдуже, я не був таким гурманом, як Гюїсманс, – і все ж мусульманські жінки отримували відповідне виховання, тож навряд чи хто з них міг зготувати щось несмачне.

Церемонія навернення мала бути вельми простою. Відбутися мала, напевно, у Великій мечеті Парижа – це влаштувало б усіх. Зважаючи на відносну важливість моєї персони, мав би бути присутнім ректор або хтось із його заступників. Звичайно, мав там бути і Редіже. Зрештою, кількість присутніх не мала значення; до речі, потрапили б на церемонію й кілька випадкових вірян – адже мечеть під час навернення не зачиняють: я мушу засвідчити вірність моїм нових братам, рівним мені перед Господом.

Вранці спеціально для мене відчинили хамам, хоча звичайно пересічних вірян туди не допускали; вбраний у халат, я блукав довжелезними коридорами з колонами, арками та стінами, прикрашеними вибагливими мозаїками; у меншій залі – теж оздобленій чудовими мозаїками та залитій блакитним сяйвом – я довго, дуже довго піддавав своє тіло струменям води, аж поки воно не очистилося. Тоді я знову одягнувся – заздалегідь брав з собою нове вбрання; потім увійшов до великої зали, де мав відбуватись обряд.

Одразу все стихло. У голові спалахували образи сузір’їв, наднових зірок, спіральних туманностей – а ще джерел, незайманих кам’яних пустель та велетенських пралісів; потрохи я проймався величчю космосу. Потім спокійним голосом я промовив ритуальну формулу, яку вивчив напам’ять: «Аш-Хаду ане ла ілаха лаху ва аш-хаду анна Мухамадане расулуллахі». Дослівно це означало: «Визнаю, що немає іншого божества, крім Аллаха, і що Магомет – посланець Його». На цьому обряд завершився – віднині я був мусульманином.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Покора»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Покора» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Платформа
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Мир как супермаркет
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Лансароте
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Элементарные частицы
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Покорность
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Человечество, стадия 2
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Оставаться живым
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Возможность острова
Мишель Уэльбек
Мишель Уэльбек - Карта и территория
Мишель Уэльбек
Отзывы о книге «Покора»

Обсуждение, отзывы о книге «Покора» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x