Мишель Уэльбек - Покора

Я охоче підтвердив, похитавши головою: хоча згадка про Оттоманську імперію мені мало що сказала, все ж мені було добре в легкій, невагомій атмосфері галантної розмови освічених людей. Ясна річ, невдовзі ми згадали і про мою передмову; нелегко було відриватися від дослідження Гюїсманса, яке роками більшою або меншою мірою заповнювало моє життя; зрештою, іншої мети я ніколи й не мав, – майже меланхолійно подумав я, вирішивши не переказувати цієї думки співрозмовникові; гадка була надто зверхня, а проте справедлива. Редіже слухав мене з цікавістю, явно не нудьгував. Офіціант, що проходив мимо, наповнив наші келихи.

– А ще я прочитав вашу книжку, – докинув я.

– Справді?.. Добре, що у вас знайшовся час і на це. Чесно кажучи, я не звик до подібних популяризаторських вивертів. Сподіваюся, ви не заплуталися.

– О, вашу книжку написано просто майстерно! Хоча в мене виникли деякі запитання.

Ми ступили до віконної ніші – сховок смішний, еге ж, а проте, нам вистачило й цього, щоб віддалитися від потоку гостей, що походжали вздовж галереї. Неподалік бовваніли – залиті білим холодним світлом – колони та баня каплиці, зведеної Ришельє [66] Каплицю Святої Урсули в Сорбонні було споруджено в 1635–1642 роках на замовлення кардинала Ришельє. У ній розташовано його мавзолей. ; я згадав, що саме там зберігали череп кардинала.

– Ришельє теж був видатним державним діячем, – бовкнув я, не подумавши.

Проте Редіже відразу підхопив:

– Повністю з вами згоден: його праця на благо Франції не має собі рівних! Королі траплялися посередні – такі вже химерні закони генетики, – проте міністри в жодному разі не могли виявляти нездарність. А знаєте, що дивно? Живемо нібито в демократичному суспільстві – а контраст зберігся! Щойно я вихвалював Бен Аббеса, проте Бейру – це справжній кретин, неспроможний політик, придатний хіба для звабливої картинки на екрані! На щастя, влада – повністю в руках Бен Аббеса. Ви, певно, скажете, що я перебільшую, але тут я скористаюся прикладом Ришельє: адже, як і видатний кардинал, Бен Аббес збирається зробити величезну послугу французькій мові. Після прийняття до Євросоюзу арабських країн Франція значно набере у вазі. Ось побачите: рано чи пізно виникне проект директиви, згідно з якою французька й англійська використовуватимуться як дві робочі мови у європейських закладах. Проте, даруйте, що це ми все про політику… Здається, ви казали, що у вас виникли запитання?

– Що ж, – почав я після тривалої паузи, – дещо незручно про таке говорити, однак я прочитав розділ про полігамію і, бачте, не зміг уявити себе таким собі впевненим самцем. Увечері, побачивши Луазлера, я згадав про це відчуття. Чесно кажучи, професура…

– Тут я можу вам упевнено заявити: ви помиляєтесь. Природний відбір – загальний принцип, який стосується всіх живих істот, проте набуває різних форм. Спостерігається він і серед рослин, проте тут відбір пов’язаний радше з доступом до ґрунту, води та сонячного проміння… Людина, звісна річ – це тварина, проте її не можна порівняти з лучним собачкою чи антилопою. Панівне становище в природі людині забезпечують не кігті, не ікла й не прудкі ноги – воно ґрунтується на її розумі! Тож я з повною відповідальністю запевняю вас: немає нічого неприродного в тому, що професори перетворюються на – як ви висловилися – впевнених самців.

Він усміхнувся та повів далі:

– Знаєте, Франсуа… Під час нашої зустрічі ми згадували метафізику та утворення Всесвіту. Я цілком свідомий того, що переважну більшість людей цікавить не це, однак – як ви слушно зауважили – справді цікаві теми порушувати важче. До речі, ми й досі теревенимо про природний відбір, намагаючись підтримувати розмову на прийнятно високому рівні. Ясна річ, значно складніше спитати відверто: скільки мені заплатять? скільки можна буде взяти собі дружин?

– Щодо платні, то я знаю приблизну суму.

– А кількість дружин, грубо кажучи, залежить саме від цього. Закони ісламу вимагають, аби до кожної з них ставились однаково, що вже викликає певні ускладнення, починаючи з проживання. У вашому випадку, гадаю, ви легко могли б взяти шлюб із трьома дівчатами – проте вас ніхто, звісна річ, до цього не спонукає.

Авжеж, було над чим замислитися, проте я згадав про інше, не менш дражливе питання. Перш ніж продовжити, я роззирнувся, перевіряючи, чи ніхто нас не почує.

– Ще одне… Вельми делікатна справа… Скажімо так: безперечно, ісламське вбрання має свої переваги, люди стали спокійнішими, проте цей одяг… словом, він надто просторий. Коли треба обирати, виникає проблема…