Френк Герберт - Месія Дюни

– Ви бажаєте, щоб принцеса від’їхала звідси, не приєднавшись до нас? – запитав Едрік.

– Він хотів би, щоб вона взяла на себе реальні зобов’язання, – гримнула Превелебна Матір. – Між нами не повинно бути обману.

Скителі побачив, що Ірулан розслабилася в замисленій позі, сховавши руки в рукави своїх шат. Роздумувала про приманку, яку підкинув їй Едрік: заснувати королівську династію! Питала себе, яку схему задумали змовники, щоб захиститися від неї. Їй багато чого треба зважити й обдумати. У цю мить Ірулан звернулася до нього:

– Скителі, кажуть, що у вас, тлейлаксу, є дивний кодекс честі: усі ваші жертви повинні мати можливість порятунку.

– Якщо зуміють її знайти, – підтвердив Скителі.

– А я жертва? – спитала Ірулан.

Скителі врятував вибух сміху.

Превелебна Матір чмихнула.

– Принцесо, – заговорив Едрік, і його голос звучав лагідно та переконливо, – ви вже одна з нас, не бійтеся. Хіба ж ви не шпигуєте за Імператорським Двором для своїх бене-ґессеритських зверхниць?

– Пол знає, що я звітую своїм наставницям, – сказала вона.

– Але чи не даєте їм матеріалу для різкої пропаганди проти вашого Імператора? – спитав Едрік.

« Не “нашого” Імператора, – занотував Скителі. – “Вашого” Імператора. Ірулан надто бене-ґессеритка, щоб пропустити цю обмовку ».

– Питання в тому, чим і як скористатися, – сказав Скителі, наблизившись до акваріума гільдієра. – Ми, тлейлаксу, вважаємо, що у всьому Всесвіті існує лише ненаситна жадоба матерії, а енергія – це єдине надійна річ. І ця енергія вчиться. Прислýхайтеся до мене, принцесо: енергія вчиться. Це ми називаємо владою.

– Ви не переконали мене, що ми можемо перемогти Імператора, – відповіла Ірулан.

– Ми й не переконані в цьому, – зауважив Скителі.

– Куди б ми не глянули, – промовила Ірулан, – його влада протистоїть нам. Він Квізац Хадерах, що може бути в багатьох місцях одночасно. Він Магді, чиї бажання є беззаперечним наказом для його місіонерів із Квізарату. Він ментат, обчислювальні можливості якого перевершують найпотужніші комп’ютери давнини. Він Муад’Діб, чиї накази фрименським легіонам знелюднюють планети. Володіє яснобаченням і провидить майбутнє. Має такий генний набір, якого ми в Бене Ґессерит прагнемо для…

– Ми знаємо його характерні риси, – перебила її Превелебна Матір. – І знаємо, що ця гидь, його сестра Алія, має той сам генний набір. Але вони обоє теж люди. Отож мають свої слабкості.

– І де ж ці його людські слабкості? – спитав лицепляс. – Шукатимемо їх у релігійній силі його джигаду? Чи можуть імператорські Квізари обернутися проти нього? А як суспільна влада Великих Домів? Чи спроможний конгрес Ландсрааду на щось більше, ніж здіймати крик?

– Я пропонував би Добропорядний Альянс Прогресивних Торговців, – сказав Едрік, перевертаючись у своєму акваріумі. – ДАПТ – це бізнес, а бізнес іде вслід за прибутком.

– А можливо, мати Імператора, – заговорив Скителі. – Наскільки я розумію, леді Джессіка залишається на Каладані, але часто спілкується із сином.

– Ця зрадлива сука, – рівним голосом промовила Могіям. – Я ладна відрубати власні руки, якими її навчала.

– Наша змова потребує важеля, – сказав Скителі.

– Ми більше, ніж змовники, – заперечила Превелебна Матір.

– О, так, – погодився Скителі. – Ми енергійні та швидко навчаємося. Це робить нас єдиною справжньою надією, найпевнішим порятунком людства.

Говорив тоном цілковитого переконання, що сприймалося як найбільше глузування, коли, як оце зараз, походило від тлейлаксу. Лише Превелебна Матір могла зрозуміти такі тонкощі.

– Чому? – спитала вона, звернувши це запитання Скителі.

Перш ніж лицепляс зумів відповісти, Едрік, прочистивши горло, сказав:

– Не змагаймося у філософських нонсенсах. Кожне питання може бути зведене до «Чому так?». Усі релігійні, ділові й урядові питання мають той самий підтекст: «Хто владарюватиме?» Альянси, союзи, блоки є погонею за міражами, якщо не ведуть до влади. Усе інше – нісенітниця, і це розуміє більшість мислячих істот.

Скителі стенув плечима, адресуючи цей жест єдино Превелебній Матері. Едрік замість нього відповів на її запитання. Цей набундючений дурень був їхнім найвразливішим місцем. Аби переконатися, що й Превелебна Матір розуміє це, Скителі промовив:

– Пильно слухаючи вчителя, здобуваєш освіту.

Превелебна Матір повільно кивнула.

– Вершіть свій вибір, принцесо, – сказав Едрік. – Ви були обрані як знаряддя долі, найтонше, найдосконаліше…