Пол Стюарт - Останній із небесних піратів

З часом Сторожі взяли гору. Під проводом сумнозвісного своєю брутальністю Найвищого Сторожа Орбікса Ксаксіса вони накинули всім свою волю, попихаючи спілкою, уярмивши нижньоміщан і загнавши Бібліотекарських Академіків буквально під землю, адже саме каналізаційні труби Нижнього і стали новим їхнім притулком.

I саме там, в одній із темних, сирих підземних камер, де вічно крапотить згори, живе собі один непоказний, але схильний до пригод юний бібліотекарський учень. Йому тринадцять років. Він сирота. Коли нікого немає поруч, він страх любить умоститись за однією з летючих парт із мочар-дерева і заглибитися в який-небудь сувій-трактат, хоча це суворо заборонено носіям такого низького статусу.

Він гадає, ніби ніхто й ніколи цього не підгледів. Яка наївність! Насправді його непослух спостережено і взято до уваги. Навіть більше: цьому його непослухові судилося спричинити наслідки, яких ніхто й ніколи не зміг би передбачити.

Темноліс, Каменосад, Крайріка. Нижнє місто і Санкта-фракс. Назви на карті.

Однак за кожною з них криється тисяча бувальщин — історій, записаних у старовинних літописах; історій, що переходили від покоління до покоління з уст в уста — та й досі переповідаються.

Наступна оповідь — лише одна з таких історій.

Юний бібліотекарський учень прокинувся весь у холоднім поту. Зусебіч, відлунюючи в тунелях каналізаційної системи Нижнього міста, чулися пронизливі звуки ранкового співу рябощурів. Як ці тваринки дізнавалися, що над Нижнім сходить сонце, лишалося для Рука Човновода загадкою. Але звідкись вони це знали, і Рук був їм удячний за пробудження. Решта дев’ятнадцятеро бібліотекарських учнів, що спали в тісній опочивальні, засіпалися, заворушилися у своїх гамаках, але більш ніхто не прокинувся. Будильні ріжки мали просурмити аж за дві години.

Рук вислизнув із гамака, хутенько вдягся і навшпиньки став скрадатися по холодній підлозі. Ось він поминув лампадку, почеплену на вологій, моховитій стіні, й від руху повітря світельце заблимало. У найдальшому гамаку замурмотів уві сні Мілвіст. Рук увесь похолов. Тільки б не попастися!

— Ради Неба, не прокидайся! — пошепки заблагав Рук, коли Мілвіст почухав собі носа. Але той тільки писнув, сердито, чи, може, злякано, перекотився на бочок і завмер.

Нарешті Рук вибрався зі спальні й пірнув у морок вузького коридору. Повітря було холодне і липуче. Чоботи заляпотіли по калюжах, краплі води зривалися зі стелі, й чимало їх потрапляло йому за комір.

Коли нагорі, в Нижньому місті, дощило, підземні тунелі та труби наповнювалися водою, і бібліотекарські учні щосили намагалися не пустити води до мережі водозбігів, яку вони звали своєю домівкою. Але вода все одно слезила крізь стіни і крапотіла з кожної стелі. Від неї сичали, а то й зовсім гасли, настінні лампи. Вода падала на матраци, на ковдри, на зброю, на одежу — та й на самих майбутніх бібліотекарів.

Рук здригнувся. У голові йому й досі відлунював сон. Спочатку з’явилися вовки, як завжди — вовки. Білогривці. Вони валували, їхня шерсть їжачилась. Жахливі жовті очі палахкотіли в темному лісі…

Батько кричав, щоб він, Рук, заховався; мати лементувала. А їхній синок не знав, що йому робити. Кидався туди, кидався сюди, але скрізь палахкотіли жовті очі й лунали уривчасті, мов гавкіт, накази людоловів.

Рук насилу проковтнув слину. Так, страшний то був сон, але далі почалося щось іще гірше, куди гірше!

Ось він сам-один у темному лісі. Виття вовчої зграї людоловів помалу даленіє. Відходячи, людолови потягли з собою і його матір з батьком. Більше Рукові вже ніколи їх не побачити. Він, чотирирічне хлоп’я, загубився у безмежжі Темнолісу, і… щось наближалося до нього. Щось величезне…

А тоді…

Тоді він прокинувся, весь скупаний у холодному поту. В вухах лящав хор рябощурів. Достоту, як і попереднього разу, а також того, що був перед попереднім. Кошмар повертався що кілька тижнів, завжди один і той самий, — усе повертався й повертався, скільки Рук себе пам’ятав.

Кінець коридору Рук збочив ліворуч, далі — ще раз ліворуч; потім, через п’ятдесят кроків, різко взяв праворуч і опинився у низькій, тісній трубі.