Н.К. Джемісін - П'ятий сезон

* * *

Уві сні ви перебуваєте в кімнаті, в той час як Джой робить це. Він і Уче обідають, так як ви бачили їх в останній раз: Джой сміється, поклавши Уче на одне коліно і змушуючи його тримати рівновагу, хлопчик хихикає, стискає ногами його стегно і розводить руки для балансу. Тоді Джой раптом перестає сміятися, встає, скидає Уче на підлогу і починає бити його ногами. Ви знаєте, що це не так, що це сталося не так. Ви бачили відбиток кулака Джоя і синяк, з чотирма паралельними мітками, на животі і на обличчі Уче. Уві сні Джой б'є ногами, тому що сни нелогічні.

Уче жахливо усміхається і похитує руками, ніби це все-таки гра, навіть коли кров покриває його обличчя.

Ви прокидаєтесь з криком, який стихає з риданнями, які ви не можете зупинити. Приходить Лерн, намагається щось сказати, намагається стримати вас, і, нарешті, змушує вас випити дуже неприємного на смак чаю. Ви спите знову.

* * *

- На Півночі щось сталося, - говорить вам Лерн.

Ви сидите на краю ліжка. Він у кріслі напроти вас. Ви більше не хочете пити неприємний чай; ваша голова болить гірше за похмілля. Ще ніч, але в кімнаті тьмяне світло. Лерн запалив тільки половину свічок. Вперше ви помітили дивний запах у повітрі, не повністю замаскований лікарськими запахами: запах сірки, гострий і їдкий. Запах був присутній весь день, поступово зростаючи. І посилювався, прориваючись всередину, коли Лерн виходив назовні.

- Дорога за містом протягом двох днів забита людьми, які приїжджають звідти. - Лерн зітхає і потирає обличчя. Він на п'ятнадцять років молодший за вас, але не виглядає таким. Він має природне сиве волосся, як і багато кебакі, але нові лінії зморшок на обличчі роблять його старшим, як і тінь в його очах. - Там був якийсь струс. Великий поштовх, два дні назад. Ми тут нічого не відчули, але Суме... Суме знаходилося в наступній долині у дні їзди на конях. - Все місто... - Він хитає головою.

Ви киваєте. Тому що знаєте про це без його слів, або, по крайній мірі, можете здогадатися. Два дні тому, коли ви сиділи в своєму домі, втупившись у мертве тіло вашої дитини, хвиля прийшла до міста: судома землі настільки потужна, що ви ще ніколи не спостерігали подібної. Струс слово неадекватне. Чим би це не було, воно могло обвалити будинок на Уче, - тому ви створили в своєму роді хвилеріз, що складався з вашої цілеспрямованої волі і частини кінетичної енергії, запозиченої із самої хвилі. Для орогени виконання такого захисту не потребувало ніяких думок; навіть новонароджений міг зробити це, хоча, можливо, не так акуратно. Розколота хвиля обтекла навколо долини, а потім рушила далі.

Лерн облизує губи. Дивиться на вас, відводить очі вбік. Він ще один, крім ваших дітей, хто знає, хто ви. Йому відомо про це віднедавна, але зараз перший раз, коли він зіткнувся з дійсним проявом сили. Ви не можете думати про те що буде, коли...

- Пак не дозволяє нікому виходити або заходити. - Пак є Пак. Новатор у Тірімо, обраний старостою міста. - Це не повна ізоляція, каже він, поки що ні, але я збирався поїхати до Суме, якщо там комусь ще можна допомогти. Пак сказав ні, а потім послав чортових каменярів на стіни, щоб ті укріпили їх, в той час як ми посилаємо розвідників. Він спеціально наказав, щоб ті тримали мене у місті. - Лерн стискає кулаки, вираз його обличчя гіркий. - Люди, там, на імператорській дорозі. Багато з них хворі, поранені, а цей іржавий виродок не дозволяє мені допомогти.

- По-перше, охороняйте ворота.., - шепочете ви. Чи скрегочете. Ви занадто сильно кричали під час кошмару.

- Що?

Ви випиваєте ще чаю, щоб заспокоїти біль.

- Скрижалі.

Лерн дивиться на вас. Він знає, про що ви говорите; всі діти вивчають їх, з ясел. Кожна дитина виростає, слухаючи казки про мудрих лористів і розумних геоместів які попереджають скептиків, коли починають появлятися ознаки, що передують землетрусу, і яких не слухають; і які рятують людей, оскільки попередження виявляються правдою.

- Ви думаєте, що він прийшов до розуміння цього, - каже він, важко. - Вогонь землі, Ессун, це не може бути серйозно.

Ви серйозні. Варта поставлена через скрижалі. Але ви знаєте, що він не повірить вам, якщо ви будете намагатися пояснити, тому ви просто трясете головою.

Болісна стагнація у тиші. Після довгої паузи, делікатно, Лерн каже:

- Я приніс Уче сюди. Він знаходиться в лазареті, ну, в холоді. Я простежу, за... формальностями.

Повільно киваєте.

Він коливається.

- Це був Джой?

Киваєте знову.

- Коли ви... побачили його?

- Коли прийшла додому зі школи.