Бекс Хоґан - Острови шторму та смутку. Гадюка

Почувши кроки, я обертаюся і бачу Бронна, що спускається з пагорба; вечірнє сонце позолотило його чорну шевелюру. Мені вдалося вилікувати більшість його ран, та все ж залишилися декілька шрамів від опіків — отрута океанських хижаків неймовірно сильна.

Він сідає поруч зі мною на землю, кладе голову мені на плече.

Ми мовчимо.

Досі не віриться, що ми вижили. Й одна річ — піддатися власним бажанням тоді, коли вже нема що втрачати, і зовсім інша — коли все кардинально змінилося. Точніше — повернулося на стартову точку.

Я заручена з іншим чоловіком. Я вийду за нього заміж на благо Східних Островів. Він гідний чоловік.

А той, хто зараз поруч зі мною — одночасно моя протилежність і моє дзеркало. Промінь світла у моїй темряві. Темнота, що застилає моє світло. І всі півтони між світлом і темрявою. Та чи витримаємо ми муку стосунків, у яких ми поряд, але не пара? Якою ж сильною має бути любов?!

Вечоріє. І коли повз нас пролітає остання пташка, Бронн порушує тишу.

— Я все хотів запитати, відтепер мені звертатися до тебе «Ваша Величносте» чи «Капітанко»?

— Думаю… обидва варіанти підходять.

Він заливається сміхом.

— Скоро забажаєш, щоб я віддавав тобі честь і робив реверанс!

— Ну звісно!

Поки я одужувала, розповіла Броннові все про Адлера, про своїх предків і справжніх батьків. Знаю, мої секрети в нього — під надійним замком.

Він добре розуміє, що відбудова Східних Островів — першочергове завдання.

— Що станеться з нами, коли повернемось додому? — цього разу він запитує серйозно. — Коли ти вийдеш заміж за Торіна?

Я дивлюся на нього, жадаючи якось втішити, але не знаходжу слів. Я не можу брехати йому, а чесна відповідь ранить…

— Я не знаю…

Він киває, і на його обличчя спадає тінь. Він зовсім не це сподівався почути, проте розуміє, що все інше буде чистої води брехнею.

— У такому разі чекаю ваших наказів, Капітанко!

Він віддає мені честь, ми довго дивимося одне на одного, а тоді він іде геть, знову залишивши мене одну.

Я вдивляюся в океанські далі. Знаю, завтра він принесе на своїх хвилях нові випробування — на мене чекають нові битви, нові злети й падіння, проте зараз, просто цієї миті, я відчуваю гармонію з собою.

Зі сходу дме легкий бриз, і я стуляю повіки. Нехай вітер несе усе, що йому до снаги. Я до всього готова.

Ця книжка не з’явилася б без підтримки й титанічної праці надзвичайних людей, і я безмежно вдячна долі за такий щедрий подарунок — знайомство з ними.

Найперше, щиро дякую моїй енергійній агентці — дивовижній Девінії Ендрю-Лінч, чия непохитна віра в мене і мою книжку надзвичайно багато важать для мене. Мені справді пощастило борознити видавничі простори, синхронно веслуючи разом із вами — нема таких слів, які б повною мірою описали мою вдячність вам.

Нескінченні подяки чудовій Лені МакКолі — дивовижній редакторці. Дуже дякую за те, що уявила собі Мерріан, зрозуміла її й вирушила з нею у велике плавання. Я в захваті від можливості доступитися до бездонного колодязя ваших знань та мудрості. Для мене робота з вами над цією книжкою — кришталево чиста радість.

Увесь штат працівників Оріон та Хечет — ви просто фантастичні! Щиро дякую за те, що тепло прийняли мене у своє товариство. Особливо вдячна Семюел Перрет за дизайн обкладинки, про яку мені годі було й мріяти; Дженні Ромен — моєму редакторові; Емілі Томас — моему рекламному агенту, а ще Наомі Бервін за майстерну роботу у сфері маркетингу.

Дуже дякую Еллісон Хеллеґер за вашу працю. Дякую за все, що ви для мене зробили і продовжуєте робити.

Тисячі слів вдячності Фізу Озборну за численні яскраві ідеї та поради. Мені бракує слів описати, як я ціную вас і вашу дружбу.

Усім моїм чудовим друзям — кожнісінькому з вас, хто роками крокує зі мною спільним шляхом, вислуховуючи всі мої історії про відмови видавництв. Ви жодного разу не порадили мені скласти зброю — дякую! Були злети, були (і їх більше) падіння, однак ваша віра вела мене вперед, і я щиро вдячна за це. Ви добре знаєте, ким ви для мене є, мої любі.

На щастя, моя сім’я зовсім не схожа на ту, що була в Мерріан. Рідних людей так багато, що доведеться писати ще один роман, аби перелічити всіх поіменно, однак дякую вам за те, що залишаєтеся собою, за те, що тримаєтесь на моїй орбіті. Люблю вас усіх! Особливо хочу подякувати Джону, Ю-Чіао та Лорні за те, що прочитали мій ще «сирий» текст; Бі — за прекрасний малюнок компасу Мерріан; Едді — за допомогу влітку, яка була мені так потрібна; тітоньці Джил — за те, що стала моїм захопленим читачем (а ще за надзвичайний подарунок — контракт на книжку).