Джон Толкин - Повернення короля

11

Ґолум навідує Павучиху, та бачить сонного Фродо і майже розкаюється. Денетор посилає Фарамира в Осґіліат. Араґорн дістається до Лінгіру та прямує в Лебеннін. Східний Роган захоплено з півночі. Перший напад на Лорієн.

12

Ґолум веде Фродо до лігва Павучихи. Фарамир відступає до Фортів біля Гаті. Теоден стає табором під Мін-Ріммоном. Араґорн відтісняє ворога в напрямку до Пеларґіра. Енти завдають поразки загарбникам Рогану.

13

Фродо впіймали орки з Кіріт-Унґолу. Пеленнор захоплено. Фарамира поранено. Араґорн дістається до Пеларґіра та захоплює флот. Теоден у Лісі Друадан.

14

Семвайз знаходить Фродо у Вежі. Мінас-Тіріт узято в облогу. Рогірими під проводом диких людей приходять у Сірий Ліс.

15

На світанку Король-Відьмак розбиває Брами Міста. Денетор спалює себе на поховальному вогнищі. Уранці чути сурми рогіримів. Пеленнорська Битва. Теодена вбито. Араґорн піднімає штандарт Арвен. Фродо та Семвайз утікають і починають подорож на північ уздовж Морґаю. Битва під деревами Морок-лісу; Трандуїл відбиває наступ військ Дол-Ґульдура. Другий напад на Лорієн.

16

Суперечка командирів. З Морґаю Фродо дивиться понад табором на Судну Гору.

17

Битва за Діл. Король Бранд і Король Даїн Сталестоп гинуть. Багато ґномів і людей знаходять прихисток в Ереборі, та їх беруть в облогу. Шаґрат приносить плащ, кольчугу та меч Фродо до Барад-дура.

18

Воїнство Заходу виступає з Мінас-Тіріта. Фродо наближається до Залізної Пащі; його підбирають орки на дорозі від Дуртанґа до Удуна.

19

Воїнство наближається до Морґульської Долини. Фродо та Семвайз утікають від орків і починають рухатись уздовж дороги до Барад-дура.

22

Западає жахлива ніч. Фродо та Семвайз сходять із дороги і звертають на південь до Судної Гори. Третій напад на Лорієн.

23

Воїнство виходить із Ітілієну. Араґорн відпускає тих, хто має в серці страх. Фродо та Семвайз кидають обладунки і зброю.

24

Фродо та Семвайз здійснюють останню подорож до підніжжя Судної Гори. Воїнство стає табором у Мораннонській Пустці.

25

Воїнство оточено на Шлакових Пагорбах. Фродо та Семвайз дістаються до Саммат-Науру. Ґолум хапає Перстень і падає в Розколини Судьби. Повалення Барад-дура та зникнення Саурона.

Після падіння Темної Вежі та знищення Саурона зі сердець усіх тих, хто протистояв йому, зникла Тінь, натомість страх і відчай охопили його слуг та союзників. Лорієн тричі було атаковано з Дол-Ґульдура, та, крім відваги ельфійського народу тієї землі, там була й інша сила, надто велична, щоби її можна було здолати, хіба якби Саурон сам прийшов туди. Хоча прекрасним лісам на кордонах тих теренів було завдано страхітливої шкоди, Лорієн таки вистояв; і, коли Саурон зник, Келеборн рушив у дорогу, переправивши на багатьох човнах лорієнське військо через Андуїн. Воно здобуло Дол-Ґульдур, і Ґаладріель зруйнувала його стіни й зітерла з лиця землі підземні тюрми, і ліс той було очищено.

На Півночі теж була війна та було зло. Трандуїлові володіння заполонили чужинці, попід деревами його лісу довго точилася боротьба та горів нищівний вогонь; але врешті Трандуїл здобув перемогу. І в день ельфійського Новоріччя Келеборн і Трандуїл зустрілися посеред лісу, і дали Морок-лісу нову назву: Ерин-Ласґален , Ліс Зеленлистя. Трандуїлові дісталася вся північна територія – аж до гір, які здіймались у тому лісі; а Келеборн отримав у володіння південну частину лісу – під Гірськими Штреками, і назвав її Східний Лорієн; решту розлогих просторів між їхніми королівствами віддано було беорнінґам і лісовикам. Однак через кілька років після того, як не стало Ґаладріель, Келеборн затужив у власному краю і пішов до Імладріса, щоби жити там із Ельрондовими синами. Пралісні ельфи і далі спокійно мешкали в Зеленоліссі, та в Лорієні, на жаль, майже не залишилося нікого з колишніх його народів, і не було вже ні світла, ні пісень у Карас-Ґаладоні.

У той самий час, коли величезні полчища взяли в облогу Мінас-Тіріт, війська союзників Саурона, які довго загрожували кордонам Короля Бранда, переправилися через Ріку Карнен і відтіснили Бранда до Долу. Там до нього надійшла допомога від ґномів Еребору, й біля підніжжя Гори відбулася велика битва. Тривала вона три дні, та врешті Король Бранд і Король Даїн Сталестоп загинули, а східняни перемогли. Проте Брама їм не піддалася, тож багато ґномів і людей знайшло прихисток в Ереборі, де і тримало облогу.