Диана Джонс - Зачароване життя

Здесь есть возможность читать онлайн «Диана Джонс - Зачароване життя» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2019, ISBN: 2019, Издательство: Видавництво Старого Лева, Жанр: Фэнтези, Детская проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Зачароване життя: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Зачароване життя»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Молоденька чарівниця Ґвендолен та її молодший брат Кет після загибелі батьків переїжджають жити у замок їхнього далекого родича — верховного мага Крестомансі, відповідального за використання чарів у всьому магічному світі та за його межами. Усі довкола вважають Ґвендолен обдарованою чаклункою і пророкують їй блискуче майбутнє, але Крестомансі цієї впевненості не поділяє. Честолюбна дівчина всіма способами намагається привернути до себе увагу, і тихий, сором’язливий Кет опиняється в центрі страшних, неймовірних, деколи сумних, а часом смішних подій. А чим закінчаться неймовірні пригоди цих незвичайних дітей, ви дізнаєтеся, прочитавши «Зачароване життя» відомої британської письменниці Діани Вінн Джонс…

Зачароване життя — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Зачароване життя», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Та позаяк у Кета ніколи не було своєї ванної кімнати, то він надзвичайно зрадів навіть такій. Міс Бессемер пішла, а він поквапився роздивитися ванну. Там висіло три рушники різних розмірів і лежала губка, завбільшки з диню. Ванна стояла на чотирьох ніжках, схожих на лапи лева. В іншому кутку кімнати, облицьованому плиткою та відділеному червоними гумовими шторами, був душ. Кет не втримався, щоб не скористатися можливістю помитися з дороги. І вже скоро ванна була вщент мокрою. Ледь витершись, він повернувся до своєї кімнати. Там уже рудоволоса служниця Мері розпаковувала його валізу та сумку. Вона попросила Кета глянути, чи правильно розкладені його речі. Вона була надзвичайно приємною дівчиною, але Кет її дуже соромився. Руде волосся служниці нагадало йому міс Ларкінс, і він не знав, як з нею поводитися.

— Е… можна мені піти вниз і випити чаю? — затинаючись пробелькотів він.

— Звичайно, йди, — байдуже сказала вона.

Він знову побіг униз, картаючи себе, що повівся з нею нечемно. Валіза Ґвендолен стояла посеред її кімнати. А вона сама, немов королівна, сиділа за круглим столом біля вікна. Перед нею стояв великий мідний чайник і тарілка з бутербродами та печивом.

— Я сказала служниці, що розпакую свою валізу сама, — мовила вона. — У мене там свої таємниці. І попросила її принести чай, бо помираю з голоду. Ти лишень поглянь на цей чай! Ти коли-небудь бачив такий несмак? Не принесли навіть джему!

— Можливо, печиво смачне, — з надією промовив Кет.

Але воно також виявилося несмачним або ж недостатньо смачним.

— Ми помремо з голоду серед цієї пишноти! — зітхнула Ґвендолен.

Її кімната була справді чудовою. Стіни та стілець оздоблені синім оксамитом, а на ліжку лежало оксамитове синє покривало. Ніжки стільця пофарбовані в золотистий колір. Справа під стіною стояв туалетний столик (достойний самої принцеси!) з позолоченими гребінцями, маленькими шухлядами й довгим овальним дзеркалом, на якому висіла позолочена гірлянда з квіток. Туалетний столик дуже сподобався Ґвендолен, на відміну від шафи, розмальованої квітами й танцюристами, що виводили кривого танцю поміж травневих дерев.

— У шафі зберігають одяг, а не розглядають малюнки на її дверях, — сказала Ґвендолен. — Вони відвертають мою увагу від важливих справ. А от ванна тут дуже гарна.

Ванна кімната була викладена синіми й білими кахлями, а сама ванна опущена нижче вистеленої кахлями підлоги. Щоб прийняти душ, над нею висіли сині штори, схожі на ті, що чіпляють над дитячим ліжечком. Рушники були кольору оздоби ванної кімнати: білі та сині. Та Кетові більше подобалася власна ванна, хоча б тому, що він провів забагато часу у ванній Ґвендолен. Сестра замкнула його там, щоб він не заважав їй розпаковувати речі. Попри сичання душу — згодом Ґвендолен могла звинувачувати лише себе у тому, що ванна кімната була геть мокрою, — Кет чув її роздратований голос: вона дорікала комусь, хто увійшов до її кімнати й застав її за розпаковуванням валіз, за несмачний чай… Все ще розлючена, вона пішла відчиняти двері своєї ванної кімнати.

— Ці тутешні слуги зовсім не виховані, — сказала вона. — Якщо ця дівчина скаже мені ще бодай слово, у неї на носі з’явиться чиряк. І мені начхати, що її ім’я звучить так гарно — Евфімія. Хоча, — великодушно додала Ґвендолен. — Так назвати дівчину — це для неї вже достатня кара. Кете, йди одягни свій новий костюм, адже за півгодини нас покличуть на обід, і ми повинні виглядати пристойно. Чи ти чув коли-небудь більш формальне запрошення?

— Мені здавалося, що ти прагнеш саме такого ставлення, — сказав Кет, який, безперечно, не хотів, щоб з ним так поводилися.

— Ти можеш бути великим і водночас поводитися природно, — відрізала Ґвендолен. Але думка про майбутню велич однаково її втішала. — Я вдягну свою синю сукню з мереживним коміром, — сказала вона. — Напевне, якщо тебе нарекли Евфімією, то це вже достатній тягар, навіть для такої грубіянки.

Коли Кет підіймався крученими сходами до своєї кімнати, замком рознісся звук гонгу. Цей звук, що вперше порушив тишу, неймовірно налякав хлопця. Лише згодом він дізнався, що це був сигнал, який попереджав родину, що до обіду залишилося півгодини, аби переодягтися до столу. Кетові, звичайно, не потрібно було стільки часу, аби вдягти костюм. Тому він вирішив ще раз прийняти душ. Коли служниця з недолугим ім’ям Евфімія прийшла, щоб провести його та Ґвендолен до вітальні, де вже зібралася вся родина, Кет відчував себе виснаженим, немов вода забрала рештки його сил. Ґвендолен, у своїй гарній синій сукні, впевненою ходою увійшла до вітальні. За нею ледь волочив ноги Кет. Кімната була заповнена людьми. Кет не міг зрозуміти, як усі вони могли належати до однієї родини. Тут була літня дама в мереживних рукавичках і маленький товстунчик із великими бровами та гучним голосом, який постійно говорив про акції та фонди, містер Сондерс у потертому чорному костюмі, який був йому явно закороткий; і щонайменше двоє молодих дівчат, двоє парубків. Кет побачив і Крестомансі. У своєму костюмі з темно-червоного оксамиту він мав блискучий вигляд. Крестомансі й собі поглянув на Кета й Ґвендолен, та, судячи з його невиразної, чи то пак, розгубленої усмішки, маг забув, хто вони такі.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Зачароване життя»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Зачароване життя» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Зачароване життя»

Обсуждение, отзывы о книге «Зачароване життя» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x