Костянтин Когтянц: Покохати відьму

– Між іншим, у мене теж є умови до шлюбного договору.

– Ці-іка-а-аво, я-акі-і?

– Перше – з доньками помирися. Я з ними міцно дружу. Арфіаль підняла на мене здивований погляд:

– З Босоніжкою я й не сварилася. Тірі сама мене уникає, і як із нею зв'язатися…

– Я передам, мамо.

Босоніжка заявилася під ранок. Чи то випадково, чи то стежила вона за матір'ю, – її зрозумієш, авжеж. Зачути я п відчув, та Арфі не хотів турбувати.

Арфіаль.Ну ні, чоловіче. Розповідати, так уже все. Реакція на перехід була слабкою – можливо, через мої слабкі сили, мало що витекло – менше і болю завдала втрата. Та доглядав за мною дехто, як за малою дитиною. І тоді вже в мене почали «думки миготіти». На тему: якщо перестала бути відьмою в буквальному сенсі, чи не пора перестати в переносному? Так що заснула я в нього на плечі.

…Коли я спустилася на кухню, чаклунка встигла з'їсти залишки кролятини, від пива теж нічого не залишилося, – і всміхається:

– Ну як, порозумілися? Буде до кінця року в мене братик? (Такого б я, звичайно, нікому, крім неї, не спустив.)

– З першим пунктом усе зрозуміло, – підвела риску Арфіаль.

– А другий ще простіше – ВЕСІЛЛЯ СЬОГОДНІ!

– Та не-е-евже сьогодні можна? – її очі лукаво блиснули. – За Законом, мені пам'ятається, жених повинен повний цикл фаз Місяця прожити в утриманні.

Арфіаль.Почервонів – любо-дорого подивитися. Але не розгубився!

– Існує так звана «коротка церемонія»…

– Яку, – давлячись від сміху, влізла в розмову Босоніжка, – застосовують, коли наречену викрадають!

Я почав був пояснювати, що не тільки при викраденні…

Арфіаль.Міцно у нього засів у голові юрист доморощений!

…Але Арфі тільки рукою махнула:

– Неха-ай, будемо вважати, викрав!

Вони вийшли разом з дому. Небо хмарилось, ніби віщуючи біду. Чоловік обійняв дружину за плечі і взяв доньку за руку. З нізвідки з'явилася друга дочка, подала руку матері. А мати на те й мати – все лихе вже забуто…

І хоча ніхто з четвірки про те не думав, здавалося, що все це виклик самій долі.

Хайнлорі користується своєю рідною мовою каро (народ аро, мова – каро). А Пані свої примітки писала або отерською, або французькою мовами.

Хьєртари-оссі-отта – буквально «та, що взяла моє ім'я» (Прим перекладача)

Віслюк звичайний

Баярд – славетний французький лицар, що не знав поразок у бою на мечах. Каміідзумі Ісі-но-камі – японський майстер меча з аналогічною репутацією.

З вірша О. С. Пушкіна «Делибаш». Делібаш – у турецькій армії – майстер кінної рубки.

У мові каро, як і в більшості мов Землі, слово «стріляти» походить від слова «стріла».

Розлучення без вагомої причини вважається приводом для кревної помсти.

Хшанга має на увазі Арістотеля Хоча цей парадокс відомий під назвою «буриданів віслюк», насправді, в працях теолога Жана Буридана нічого схожого немає.

Вислів, аналогічний нашому – «в мій город камінчик»

У цих котів є чітко визначені мисливські ділянки, тому вони гостро реагують на голос чужинця Наведений вислів – «наслідувати голос кішки» – значить «напрошуватися на неприємності».

Отерський жест, що значить здивування нездогадливістю співрозмовника.

Титул баронеси не викреслено, а, як це було завжди в XVIII–XIX ст, вискоблено (Прим перекладача)

Металева бляха по центру

Отерський звичай – підвішувати сокири так, щоб їхні руків'я обкурювалися димом – проти шашелю. «У нас руків'я сокир обкурені» – тут «ми досвідчені бійці». (Прим. перекладача.)

Білий пісок – кварцовий, синій – базальтовий. (Прим. перекладача)

Тропити – йти по сліду без собаки. (Прим, перекладача)

Жест, що означає вдячність

Ольстри – присідельні кобури, панталер – широка перев'язь зі спеціальними кріпленнями для карабіна чи мушкетона. (Прим. перекладача)

Тобто біля зброї

Залізний набалдашник або трубка на тупому кінці, яка забезпечує баланс

Тут «брати» – лицарі.

Вислів, рівнозначний нашому «вийти сухим із води».