Андрій Крижевський - Евотон - трансформація

Росіянин схвально кивнув.

– Так, Андрію. Причини невідомі. Утім, згідно аналізу даних, які встиг передати робот на Патрію, ця планета – зосередження просторових аномалій.

– Даруйте? – перебив його Тобіас, натиснувши на кнопку голограми свого Помічника, після чого на її місці з’явилася смуга з рівнем цукру. Німець збільшив його значення поглядом і задоволено почав розмішувати свою каву в невеликій філіжанці, що стояла перед ним.

– Те, що ми спостерігали десять років тому в кораблях абсідеумів. Простору в кораблі набагато більше, ніж дозволяє розмір літального об’єкта. У мене, так само як і у решти бійців, тоді вибухнув мозок від побаченого. Так от, – Петро швидко окинув поглядом людей і патрійця, які сиділи в невеликому затишному кабінеті лондонського відділення Ради, – на SMB8 – те ж саме, за одним винятком.

– Яким? – зі щирим зацікавленням запитав Тобіас.

– Ці аномалії динамічні. Іншими словами, простір над поверхнею планети перебуває в постійному викривленні, значення якого непостійні.

– Над всією поверхнею?

– Над місцем висадки Шукача – точно. Докладнішої інформації щодо цього об’єкта в нас немає. Велфарію, – росіянин звернувся до патрійця, – тепер твоя черга взяти слово як постійному представникові Патрії на нашій планеті.

Велфарій схрестив руки на грудях і продовжив:

– Спасибі, Петре! Панове, я виступив з пропозицією землянам приєднатися до нашої експедиції, яку ми маємо намір здійснити післязавтра. Оскільки Деумія…

– SMB8, – поправив його Андрій. – Вибач, що перебив.

– Так, даруйте. Звісно ж, SMB8. Проте я особисто вважаю, що цей об’єкт – Деумія. Утім, повернімося до обговорення.

– Веле, пробач, що знову перебиваю. Однак чому ти такий упевнений? Не поясниш нам?

Патрієць змовк, задумливо добираючи правильні слова.

– Мене не покидає відчуття, яке я вже встиг добряче забути. Відчуття майбутніх змін… Я не знаю, як описати його інакше. Воно не схоже ні на тривогу, ні на страх, – Велфарій ще більше зосередився. – Оскільки SMB8 розташована в сусідній галактиці, то летіти доведеться, судячи з попередніх розрахунків, близько тридцяти годин. Місце висадки перебуває під сильною дією просторових аномалій, так що зійти з корабля в буквальному розумінні цього слова ми не зможемо.

– Як же ми отримаємо потрібний матеріал без фізичного контакту з його носієм?

– Зорієнтуємося на місці, – відповів патрієць. – Ми будемо підхоплені гравітацією планети й зафіксуємося на її орбіті. А потім проведемо всебічний і комплексний аналіз, дані якого послужать нам відправною точкою для ухвалення подальших рішень.

– А яким чином робот вирахував місцеположення об’єкта з інформацією?

– Він випускає сильні потоки евотонів. Комп’ютер не ідентифікував це явище, що автоматично привернуло його увагу й зумовило передачу сигналу на Патрію.

– Комп’ютер не ідентифікував це явище?! – здивовано запитав Андрій. – Тобто ви ніколи раніше з таким не стикалися?

Велфарій заперечно похитав головою.

– А чому ви так упевнено заявляєте про об’єкт з інформацією? Багато що здатне випускати евотони! – почувся невпевнений голос когось із присутніх.

– Необхідно летіти! Без питань! – оголосив Тобіас. – Вирішується доля людства. Ви уявляєте, що станеться, якщо ця інформація потрапить до рук абсідеумів?! Я не хочу, щоб мої діти перетворилися на холодних бездушних тварюк, які заради власного благополуччя здатні убити мене і свою матір!

– Саме тому, – підхопив одесит, – я вирішив провести з вами попередні формальні консультації перед ухваленням мною, як головою Світової Ради, рішення.

– Якщо я правильно розумію, подібна ініціатива не вимагає винесення на обговорення Ради? – поцікавився Вел.

– Ні. Це рішення не зачіпає прав третіх осіб, так само як і не створює хоч яких наслідків для самого людства й належить до моїх повноважень, згідно з установленою процедурою в межах поточної діяльності Ради. Мені важливо розуміти, що я не сам у цьому питанні, і якщо ні в кого з присутніх немає заперечень…

– Є! – голосно й упевнено сказав лисий і кругловидий чоловік середніх років і середньої статури, що сидів ліворуч від Андрія. Загалом він справляв враження людини з багатим військовим минулим. – Я категорично проти! – для більшої переконливості додав Су Лівей, який був головою китайського представництва Світової Ради й «Ф.Ко», – компанії, що займалася складанням Ферруанців.

Всі питально втупилися на нього, вимагаючи пояснень.