Росіянин, який прилетів з Патрії, уважно слухав Олександра, але їх відволікла офіціантка, що підійшла, з чашкою кави, яку вона акуратно поставила на столі.
– Можу я вам щось запропонувати? – ввічливо звернулася вона до Петра.
– Так, склянку соку, будь ласка.
– Який сік ви хочете?
– Апельсиновий, свіжовичавлений.
Дівчина кивнула й відійшла.
– Відвик від обслуговування? – зі сміхом запитав Олександр.
– Так, геть незвично. Нове покоління, напевно, відмовиться від всіх цих пережитків минулого.
Його співбесідник зробив багатозначний рух бровами.
– Отже, що ти хотів мені сказати до того, як підійшла офіціантка? – нагадав Петро.
– Чув про Джеймса?
Петро розгубився:
– Здається, це він розробив програму зближення поколінь кілька років тому.
– Отже, не чув. Він пішов!
Петро стривожено скочив на ноги.
– Ні, не з життя, – засміявся росіянин, хапаючи його за руку й усаджуючи на місце, – а з Ради. Робився відлюдьком, майже ні з ким не розмовляє.
– Вважаєш, що через програму?
Вони якийсь час дивилися один на одного.
– Моя думка, – нарешті продовжив Олександр, – що причиною є передбачення. Чесно кажучи, особисто мені вже як з півроку конкретно ніяково, друже мій. Ніби живу в очікуванні чогось страшного й непоправного. Засіло усередині мене десь тут, – він показав на груди, – і викручує все підряд. Неначе перед боєм, коли розумієш, що скоро прийде смерть у вигляді ворожого війська, яке ось-ось покажеться на обрії. Стоїш без зброї і дивишся на світ востаннє… – він зупинився і зробив декілька ковтків кави.
– Мій приліт пов’язано з деякою тривожною інформацією, Олександре, – помічник очільниці патрійської держави дістав предмет, схожий на скло, обрамлений темною металевою смугою.
Привітна офіціантка принесла склянку насиченого м’якоттю соку. Коли вона пішла, Петро передав предмет голові російського представництва Світової Ради, який увімкнув його поглядом, використовуючи свій Помічник. На дисплеї з’явилися незрозумілі символи.
– Закодована інформація?
Петро трохи підвівся над стільцем і наблизив свою долоню до скроні співрозмовника.
– Використовуй мої евотони для декодування.
– Дякую, отримав. Зараз мені лінзи покажуть початковий варіант.
– Тобі слід негайно передати цю інформацію вашому президентові в Росії! Решту голів держав попередить Андрій.
– Тоді поквапся. Він півгодини тому вилетів з Одеси до Бостона.
Олександр уважно розглядав символи на дисплеї, перегортуючи блок за блоком. Його обличчя зблідло, а очі зробилися скляними. Проте він продовжував жадібно проглядати матеріал.
Тим часом уздовж вулиць, якими вже декілька років не їздили автомобілі, над головами перехожих засвітилися ліхтарі. Їхні потужні і яскраві світильники без опори висіли в повітрі на значній висоті. На антигравах у небі спалахнули габаритні вогні. Якийсь чоловік пробіг з відкритою голограмою наручного комп’ютера, на якій спалахували і згасали частотні смуги еквалайзера. Навушників на ньому не було. «Отже, як у патрійців. Звук передається безпосередньо в мозок», – подумав Петро. Раптово чоловік зупинився. Еквалайзер на голограмі змінило обличчя жінки, яка щось приязно промовила й щиро засміялася. Чоловік захопив пальцями зображення, майстерно перемістив у простір перед собою, потім за допомогою руху другої руки розтягнув його, збільшивши масштаб.
– Привіт, мила! – відповів він і продовжив вечірню пробіжку.
– Боже! – скрикнув Олександр, а чоловік, що вже відбіг, злякано озирнувся в їхній бік. – Адже це – кінець усьому!
* * *
«Сьогодні на південному заході Китаю прогриміли вибухи. Згідно з уточненими даними, внаслідок інциденту загинули близько двохсот осіб, ще сто п’ятдесят вважаються зниклими без вісті. За попередньою інформацією, теракт був організований радикальною організацією «Воскресіння». Уряд терміново спрямував у район лиха китайські підрозділи Об’єднаних збройних сил Світової Ради, щоб не допустити паніки й масових безладів, а також надати негайну допомогу постраждалим.
Офіційні особи радикалів не взяли на себе відповідальність за подію, одначе й не заперечували своєї причетності до здійснених терористичних актів. Завтра на місце події має прибути голова Ради разом з офіційними особами КНР, щоб обговорити подальші плани щодо боротьби з терористами й борцями за відновлення минулого.
Нагадаємо, що організація «Воскресіння» виступає проти розробленої Джеймсом Філлсом політики зближення поколінь, вбачаючи в ній загрозу різноманіттю культурних цінностей і традицій різних народів світу. Два роки тому організація офіційно висунула ультиматум Світовій Раді з вимогою скасувати затверджену раніше програму, а державам – вжити невідкладних заходів щодо захисту свого Покоління від стирання культурних меж. Інакше представники «Воскресіння» пообіцяли усувати, на їхню думку, найбільш лояльних до нової програми політиків і діячів науки, що вивчають можливості нового Покоління землян.
Читать дальше