Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

— Чому вони не можуть діяти довше, а лише кілька днів? — запитала президент.

— Повітряно-десантні війська в бою користуються тим спорядженням, з яким висаджуються, аж поки не з’єднаються з іншими наземними військами або їх не доозброять із повітря. Отже, вони обмежені у можливостях користуватися важким озброєнням, мати належну тилову підтримку і необхідні боєприпаси, а також бути мобільними. Щойно ці війська передислокуються, ми за п’ять днів забезпечимо їх підкріпленням, висадивши з повітря бригаду сухопутних військ, кількістю близько п’яти тисяч осіб. Але допоки підкріплення не буде надіслане, підрозділ глобального реагування зможе розраховувати лише на власні сили. Проте саме цього їх і навчають.

Діллон була задоволена відповіддю і звернулася вже до Мак-Вайта:

— А що інші союзники?

Мак-Вайт подивився на свого товариша Мак-Кенна, з яким вони разом брали участь у багатьох операціях:

— Як гадаєш, що зроблять британці, Марті? Ти їх добре знаєш.

— У нас знову налагоджуються стосунки після того, що вони накоїли в Іраку. Власне, 82-а повітряно-десантна бригада непогано співпрацює з британською 16-ю повітряно-штурмовою. Цього року вони провели першокласні навчання: дев’ятсот британців із 3-ї парашутної оперативної групи висаджувалися для підготовки аеродрому разом зі «Збірною найкращих», — Мак-Кенн говорив про 82-у повітряно-десантну, яку всі так називали.

— Це добре. Діятимемо разом, — зауважила зацікавлена інформацією президент. — Нам для того потрібні найближчі союзники. Питання ось у чому: чи зважиться на це британське політичне керівництво, а також французи?

— Мем, французьке військове командування, безумовно, погодиться приєднатися до нас. Непокоїть те, що їхня армія повністю зосереджена на внутрішній безпеці. Десять тисяч французьких солдат охороняють школи та супермаркети від джихадистів, тож привести їхні війська у бойову готовність буде непросто. Крім того, ми не знаємо, що скажуть політики. Те саме і з британцями, хоча в них, слава Богу, немає нагальної потреби займатися внутрішньою безпекою. Запевняю вас, що британське військове командування приєднається до нас, а їхні солдати й досі хороші воїни. Проблема буде хіба з політичним керівництвом країни.

— Залиште британського прем’єра мені, — твердо запевнила Діллон.

— Пані президенте, дозвольте, — заговорив Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. — Я щойно спілкувався зі своїм заступником, британцем. Він розповів мені про сьогоднішнє засідання Північноатлантичної ради. Сказав, що британський прем’єр-міністр дуже нервується через перспективу застосування статті 5 та можливе відрядження своїх солдат у Латвію для її захисту. Військове командування готове до цього, але прем’єр, здається, вирішив звернутися до парламенту, і ми не можемо бути впевнені, що він отримає більшість голосів. Та й незначної більшості їх може не вистачити, щоб переконати його, як уже було колись.

— Здається, я маю особисто зателефонувати прем’єрові... Марті, нагадайте мені, як швидко 82-а повітряно-десантна може дістатися Латвії? — уточнила Діллон.

— Якщо ви дасте мені зелене світло просто зараз, ми перекинемо в Ригу сили глобального реагування протягом вісімнадцяти годин. А якщо аеропорт досі не працює через кібератаку, ми скинемо їх із парашутами. Прямо з «Форт-Бреггу» [21] «Форт-Брегг» (англ. «Fort Bragg») — одна з військових баз армії США; розташована поблизу міста Феєтвіль, штат Північна Кароліна. і без зупинок на той бік Атлантики, як минулого року під час навчань «Анаконда» в Польщі. Це ж десант.

— А якщо й британці згодяться приєднатися до нас?

— Жодних проблем, та це сповільнить справу. Можемо організувати на території Великої Британії наземне з’єднання з їхньою передовою повітряно-десантною ротою. Ми говорили з ними, це може бути 3-я парашутна. Я вже казав, що вони тренувалися разом з нашим передовим батальйоном. Хлопці добре знають одне одного, мають налагоджені комунікації тощо. Саме такі операції вони разом і відпрацьовували. Але, щоб організувати все, потрібно близько тридцяти шести годин.

— Марті, даю вам зелене світло. Нехай готуються. А тепер я зроблю кілька дзвінків: російському президенту, прем’єр-міністру Великої Британії та французам. Буду в Овальному кабінеті.

За півгодини Ведмідь теж був там. Президент Діллон сиділа за своїм письмовим столом. Ведмідь знав, що він був виготовлений із тієї самої деревини, що й корабель Її Величності «Рішучий» [22] Корабель Її Величності «Рішучий» (англ. «Resolute») — велике вітрильне судно Військово-морських сил Великої Британії, побудоване у 1850 році для арктичних досліджень. Під час експедиції в Арктику корабель застряг у кризі, але був визволений американським китобійним судном. , — королева Вікторія у 1880 році подарувала його президентові Сполучених Штатів на згадку про «чемність і милосердя», з якими американці поставилися до Великої Британії. Цей стіл і те, що президент, як і її численні видатні попередники, сиділа за ним, хоча могла сидіти за будь-яким іншим, символізували особливі відносини, які давно існували між двома країнами. Але тепер, розташувавшись навпроти Мак-Вайта на одній із двох канап оливкового кольору, що стояли одна навпроти одної на кремовому килимі, Ведмідь запитував себе, що б подумала королева Вікторія про нинішнього британського прем’єр-міністра. Навряд чи вона була б приємно вражена. А от із Діллон, навпаки, пощастило: вона вже демонструвала внутрішню силу, потрібну для протистояння брутальній геополітиці — так само, як і ця давно померла королева.