Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

— Розумієте, будь-який комп’ютер, з’єднаний з інтернетом, вразливий до проникнення ззовні та захоплення. Нам необхідно було знайти спосіб доступу до закритої мережі, такої, як мережа генерального штабу Росії. Отже, ми шукали когось із доступом до цієї закритої мережі, в чий комп’ютер можна було б вмонтувати вірус.

— І?..

— Кілька років тому Постійний об’єднаний штаб запросив до себе групу росіян, які брали участь у створенні НЦУО; це сталося ще до Криму, коли стосунки були нормальними. Звісно, мій попередник скористався цим і провів підготовчу роботу. Наші люди здійснювали моніторинг комп’ютерів кількох російських офіцерів, коли ті поверталися до готелю, і спромоглися отримати їхні ІР-адреси та інші деталі. Тепер один із тих офіцерів став генералом і служить у НЦУО, а ми продовжували стежити за ним як за користувачем і зламали його комп’ютер за допомогою даних, які отримали тоді. Ми зафіксували, що він був підписаний на кілька сумнівних веб-сайтів, а ще ми знали, що в нього була звичка брати роботу додому і переносити дані з особистого лептопа у робочий комп’ютер. Наступним нашим кроком було інфікувати «Распутіним» веб-сайти, з яких він завантажував дані. Отож, коли росіянин наступного разу зайшов на один зі своїх улюблених порносайтів, його комп’ютер був інфікований. Потім він зробив помилку — переніс професійну презентацію, яку підготував удома на своєму лептопі, на робочий комп’ютер в офісі НЦУО. Його робочий комп’ютер є частиною військової мережі, й таким чином ми проникли в систему.

Прем’єр-міністр був вражений.

— Як винахідливо... і дуже, дуже далекоглядно, — зауважив він.

— Така наша робота, пане прем’єр-міністре, — знову заговорив Беррі. — Завдяки Ніколі та всій команді можна зруйнувати мережу НЦУО на першу вимогу. Однак ми гадаємо, що в росіян має бути якась резервна система, і вони зможуть дуже швидко налагодити роботу. Як швидко — цього ми не знаємо. Отже, щоб отримати якнайкращі результати, нам треба буде розпочати атаку «Распутіна» з максимальною точністю. А це передбачає повне узгодження із планом військової операції. Тому сьогодні тут присутні військові.

— Я вражений, — сказав Літтл. — Але ж система управління і контролю над ядерною зброєю залишається неушкодженою, чи не так?

— Так, пане прем’єр-міністре, але ми можемо виправити це.

І Беррі пояснив, що запуск російської системи, судячи з усього, залежить від наказу президента, якого всюди супроводжує підлеглий із валізкою з ядерною кнопочкою.

— Система «Чегет» з’єднана з «Кавказом», комунікаційною системою для найвищих урядовців. «Кавказ», своєю чергою, з’єднаний з «Казбеком», ширшою комунікаційною системою управління і контролю ядерної зброї. Для нас дуже добре те, що втручатися в систему мають можливість посадовці нижчого рівня.

— Продовжуйте, — сказав Літтл. — Наразі я вас розумію.

— Росіяни мають резервну систему, яка називається «Периметр» і є системою гарантованого ядерного удару; вона розрахована на атаку, якщо в разі масованого удару загине вище керівництво Росії. Це щось на кшталт останньої затятої помсти, яка нас усіх пошле в небуття, така собі сучасна версія «Доктора Стрейнджлава» [36] «Доктор Стрейнджлав» — чорна комедія, у якій ядерна війна подається в жанрі антимілітаристської сатири. .

— Ви жартуєте! — вигукнув прем’єр-міністр. — Життя імітує мистецтво найжахливішим способом...

— Саме так, і я, на жаль, не жартую... Але сьогодні значення має те, що, використавши «Распутіна», ми зможемо проникнути в операційні системи і за допомогою програми, яку називають троянським конем, ввести спеціальний код, який не лише відкриє нам доступ до «Периметра», а й дасть змогу контролювати його. «Периметр» навіть не помітить, що російська система управління і контролю зруйнована, натомість «Распутін» обдурить його і змусить передати контроль над собою нам. І тоді в наших руках опиниться електронне управління ракетами «Іскандер» в Калінінграді. Але, підкреслюю, невідомо, як надовго.

— Але цього часу буде достатньо для того, щоб... створити хаос?...

— Гадаємо, що так.

Прем’єр-міністр відкинувся на спинку стільця:

— Просто геніально, — видихнув він. — Ми вимагатимемо від росіян викуп за їхні власні ракети.

— Саме так, пане прем’єр-міністре, — підтвердив Беррі.

— І саме в цей момент у гру вступить Девід, — додав Кидд. — Хоча це буде операція НАТО, ясна річ, але країною-лідером стане США. «Распутін» — основний чинник успіху, який багато в чому залежатиме від майстерності та винахідливості команди ЦУЗ. А Дейв — сполучна ланка між «Распутіним» і планом НАТО. Однак не слід забувати, що, з огляду на наші обмежені нині військові можливості, Штати вважають нас молодшим партнером, таким, як і інші країни Європи. Нам просто поталанило, що заступник Верховного головнокомандувача НАТО в Європі британець, але ж так буде не завжди.