Петро Масляк: День Незалежності

Роксолану Демідіон Гурда побачив у натовпі. Вона весело щебетала з одним з лицарів того ж таки Ордену. Ярослав споквола спостерігав за веселою, життєрадісною Роксоланю, яку всі звали то просто Ланою, то Роксою, і бачив, як молода жінка просто задихалася в цій мертвотній атмосфері. Бачив, як її душа рвалася звідси геть на волю. Ось тут він і зважився. Підійшов, розповів якусь веселу історію, потім іншу. Лана ожила, з цікавістю дивлячись на помічника свого чоловіка. Потім він запропонував Роксолані поїхати на його яхту, де саме нині відбувається дуже весела вечірка без офіціозу і «старих шкарбунів». Жінка згодилася, але наполягла, щоб Ярослав потім відвіз її додому.

Вони під’їхали до сяючої вогнями яхти, пришвартованої до причалу біля Видубицького монастиря.

- Іди просто до кают-компанії і знайомся з гостями, а я зараз відчалю, - махнув він Роксі рукою і заходився відв’язувати канат, спрямовуючи яхту до одного з дніпровських островів.

З кают-компанії вийшла приголомшена Роксолана.

- А де всі? - запитала вона.

- Мабуть, вже завіялись кудись. Ця компанія дуже легка на підйом.

І тут Лана раптом застигла на місці, тороплена, а потім, все зрозумівши, чомусь заплакала, і, з гіркими сльозами на очах, почала гарячково розстібати кофточку, вириваючи гудзики «з м’ясом»… Так вони стали коханцями.

- Ти знаєш, милий, - повернула до Ярослава свою ніжне личко Роксолана, - я в Києві відчуваю себе ніби зачарованою. Так гостро реагую на якусь дивну магію цього міста, що навіть боюся комусь про це розповідати. Ну, щоб люди не подумала, що я божевільна.

- Та тут нічого дивного чи протиприродного немає, - серйозно відповів Ярослав. - Ще за радянських часів існувала засекречена лабораторія «Інверсор». Лише одного разу з її надр вийшла несекретна стаття, яку опублікували в часописі «Техника молодежи». В ній декілька вчених цієї лабораторії доволі переконливо обгрунтовували гіпотезу, згідно з якою ядро нашої планети має форму і властивості кристала, що постійно росте. Саме він і впливає на розвиток усіх природних процесів, які проходять на Землі. Не вдаватимуся у фізичні складнощі і тонкощі цієї гіпотези, лише зверну твою увагу на те, що накривши глобус двадцятьма трикутниками, зв’язаними між собою, автори отримали так звані «вузли» і «ребра» системи. Саме у «вузлах» і виявилися вогнища всіх давніх культур і цивілізацій. А вздовж «ребер», або паралельно ним, простяглися розломи земної кори і серединно-океанічні хребти. Крім того, «вузли» цієї системи, на думку вчених, є центрами світових аномалій магнітного поля Землі. Тут же знаходяться центри максимумів і мінімумів атмосферного тиску, а також постійні зони зародження ураганів…

- Дивись. Он зоря впала. Як гарно! - закричала Роксолана, перериваючи Ярослава.

- Зорі падають у серпні, - тут же знайшовся молодик.

- З тобою завжди так цікаво, але скажи, яке відношення все те, що ти мені тільки но розповів, має до Києва?

- Зачекай, зараз дізнаєшся. Один з тих «вузлів», про які я говорив, і знаходиться в місці розташування Києва. Тому саме «під керівництвом», так би мовити, Києва як столиці, на українських землях тисячоліттями зароджувалися і розквітали різні цивілізації. А потім гинули, щоб звільнити місце для зародження нових. Трипільська, Скіфська, Сарматська, Антська, Київська Русь… І от зараз, за всіма даними, саме в Києві закладено початок зародження нової цивілізації.

- Я знаю, що ти великий оптиміст, - тому тебе і кохаю.

- Щось похолодало. Давай спустимося вниз, я тобі покажу цікаву картосхему, - запропонував Ярослав.

Вони вирушили до кают-компанії, і молодик витягнув із шухляди згорнутий в декілька разів папір, розгорнув.

- Ось бачиш? - Почав він водити по мапі пальцем. - Зверни увагу, що «вузол» 18 знаходиться біля Багамських островів у сумновідомому Бермудському трикутнику, а «вузол» 14 - південніше Японії, у не менш нині відомому «Морі Диявола». Цікаво, що прагматичні японці, які ніколи не вірили у всілякі ненаукові фантазії, офіційно оголосили море Диявола районом, небезпечним для плавання. На відповідних морських картах воно в цій країні обведене червоною лінією, і моряки обходять його десятою дорогою. До речі, у цьому морі не зустрічаються ні кити, ні дельфіни, ні навіть птахи. І це є ще одним фактом, який підтверджує аномальність цієї територіальної зони.

- Знаєш, любий, в деяких районах Києва, особливо на схилах Дніпра мене охоплює якесь незбагненне хвилювання. Абсолютно раптово і без будь-якої очевидної причини. Я навіть обстежувалася у лікарів, думала, що в мене якісь проблеми з серцем. Але виявилось, що я абсолютно здорова.