Олександр Бугай - Замах на Селену (Збірка)

Друга стріла — це дія другого закону термодинаміки, який стверджує, що будь-яке тіло не нагромаджує енергію, а поступово її розвіює, тобто прагне до стану рівноваги із довколишнім середовищем. Що також веде до ентропії, за якою — смерть. До речі, ця втрата енергії також відбувається по шляху від минулого у майбутнє.

І третя стріла часу — це людське життя, яке рухається від більш активного вироблення життєвої енергії у боротьбі за своє існування до спаду цієї активності, тобто до старіння, яке також призводить до смерті.

Отже, Всесвіт побудований так, що в ньому всі матеріальні структури рухаються від минулого більш організованого в майбутнє із нижчою організацією системи.

Це говирть про те, що Всесвіт мав початок. Що він кимось був створений, але з часом послідовно і безповоротно наближається до загибелі.

І ось тут виникає запитання.

Якщо Всесвіт був створений і, рухаючись в майбутнє, поступово старіє, то чи не можна буде втрутитися в існуючий стан речей і постаратися повернути хід явищ у зворотний бік? Тобто, повернути всі оті стріли часу назад?».

На цьому, на жаль, запис закінчується. Доведеться нам самим простежити за подальшими діями дослідника цієї незвичайної проблеми.

За досить короткий час Іван Іванович, зробив висновок, що перші дві стріли — розбігання галактик і термодинамічне охолодження — йому одному в лабораторних умовах зупинити не вдасться. Тому впритул приступив до третьої стріли часу.

Для цього проник у структуру людських генів, які. Керують процесом життєдіяльності організму. Серед них вибрав спадкові гени, вони на протязі мільйонів років незмінні, тобто невмирущі. Це від них залежить передача із покоління в покоління інформації, який має бути індивід і скільки йому належить прожити років. Іван Іванович виявився мудрим і настирливим дослідником! За досить короткий час знайшов ключ до структури цих генів і примусив їх діяти у зворотному напрямку. Тобто стрілку часу повернув із сьогоднішнього у минуле, в результаті чого клітина почала молодіти. Для практичного використання відкриття змайстрував апарат, назвавши його апаратом «ікс», і почав ним омолоджувати клітини.

Це було відкриття на рівні Нобелівської премії.

Але за якийсь час виявилося, що людське тіло — це тільки біологічний одяг більш складнішого — ментального тіла людини. Тобто душі, яка керує цим тілом до самої його смерті. Про душу ще мало досліджено. Та й підходи до вивчення душі, як фізичного явища, дуже різноманітні. Одне тільки твердо доведено, що душа, або ще її звуть біополем, невмируща, що після смерті тіла вона його покидає і потім перебуває в іншому чи то світі, чи просторовому вимірі.

Отже, треба знайти ключ і до ментального тіла, щоб можна було заволодіти процесом омолодження людини вцілому. Таке завдання виявилося надзвичайно складним. Та зрештою, якщо буде знайдений і цей ключ — вічне життя знаходитиметься в руках Івана Івановича. Адже повернувши дію генів спадковості у зворотний бік, і з’єднавши цю дію із безсмертною душею, вирішиться одвічне питання: в чому сенс життя, якщо людина смертна?

Відтепер людина буде дійсно безсмертна! І питання про сенс відпаде.

Довгі місяці упертої і виснажливої праці привели дослідника до перемоги. Ключ до ментального тіла знайдений. Тепер можна приступати і до реального здійснення поставленої мети.

Але… Виявилося, що і цього не досить. Щоб вірогідно втрутитися у суб’єктивний стан людини і змінити його дію, яка записана ще в час народження, потрібно підібрати ключ ще й до астрального тіла.

Астрал — це механізм постійного зв’язку людини з Космосом. Кожен із нас своєю долею, своїм сьогоднішнім і майбутнім прив’язаний до зірок, планет, Місяця і Сонця. Існує такий мудрий вислів: що написано на роду, те має здійснитися.

Це значить, що нашими вчинками керує Космоси Він є..дороговказним; і аби щось змінити у подальшій долі, треба підібрати ключ і до цієї складної системи зв’язків людини із Всесвітом.

Іван Іванович, щоб не розкрити завчасу секрет винаходу, вирішив використати себе як піддослідного.

Для цього врахував хвилину свого народження (є такі таблиці), стан сузір’я в небесній екліптиці, під яким народився, а також стан Сонця, Місяця і планет під час своєї появи на світ. Потім вирахував напрямок космічної енергії і перетин цього напрямку із своїм астралом. Усі ці дані увів у сконструйований ним апарат.

Іван Іванович ще не знав, як вплине експеримент на фізіологічний стан організму, а також на психіку піддослідного, тому вирішив узяти відпустку на місяць і зникнути з очей дружини та дошкульних співпрацівників.