Михайло Успенський: Зміїне молоко

Залишилися, звісно, невеликі шрами. Втім, ніхто навіть не прокинувся. Місце досить затишне, але втекти звідти не можна. Спроба втечі, так само як і спроба звільнення, призведуть до негайного вибуху. І навіть не пробуйте ваших гіпнотичних штучок, оскільки все організовано за Правилом Мертвої Руки. Знаєте — сидить солдатик, тримає кнопку… До того ж, родовід солдатика простежений до п’ятого коліна…

— Знаю, — кивнув Корній. — Далі.

— А далі — ще цікавіше. Котеня! — крикнув герцог.

У дверях виник нещодавній запальний курсант.

— Я, Ваша Алайська Високосте!

— Вина панам дипломатам, найкращого вина з Аріхади — і чогось закусити, тільки не консервів. Консерви в мене ось уже де… Так і передай старшому кравчому, слово в слово — кращого вина з Аріхади, а то знову підсуне кислятину, пацюк тиловий…

— Слухаюся, Ваша Алайська Високосте! Тут мені з села мої посилку передали… Якщо не погребуєте…

— Потім розрахуємося, курсанте, за герцогом не пропаде…

— Вміло ви з ними поводитеся, — сказав Корній.

— А що ж ви хочете? Для людини є природною потреба в кумирі, хай то інша людина чи навіть теорія. Курсант поклоняється мені, ви поклоняєтеся гуманізму…

— А ви? — спитав Корній. — Чому ви поклоняєтеся?

— Я, — сказав герцог Алайський, — від цієї потреби звільнений. Втім, тижнів за два почну поклонятися майбутній герцогині, точніше, імператриці. Я ж, пане Корнію, й сам в імператори зібрався, а там такий титул, що натщесерце й не вимовиш…

— Усе жартуєте, — сказав Корній.

— Сумувати треба не мені, — відповів задумливо герцог.

Несподівано швидко повернувся курсант із тацею. Він не лише встиг злітати в льох за вином, але й накраяв тонкими скибочками ніжне копчене м’ясо, а іншу закуску розіклав не гірше, ніж у ресторані.

Герцог розлив зеленаве вино у високі келихи, подав один Корнію.

— За благополучне закінчення справи! — вигукнув він.

— Непогане вино, — сказав Корній. — Та що я — чудове вино! Неодмінно треба буде взяти рецепт…

— Усьому свій час, — герцог поставив свій келих на бюро. — Отже, заручники — це лише частина операції. Ґіґандська, так би мовити, філія.

Перейдемо до другої частини. Зараз на Землі майор Данґ, той самий хворий здихля, якого ви так великодушно підібрали в руїнах, на повну силу господарює в системі БВІ. Поки він лише натякнув вашому керівництву про свої можливості. Але якщо в умовлену годину ви мене з ним не з’єднаєте, почнуться справжні неприємності. Порушення технологічних процесів, пожежі, вибухи. Ваші структури досить крихкі, друже Корнію, особливо якщо підійти до них з ломом…

— Навіщо вам це? — спитав Корній. Обличчя його залишалося спокійним, тільки очі гарячково заблищали.

— Та хоч би для того, щоб земляни зрозуміли, нарешті, що життя насправді грубе й жорстоке. Хоча неприємності на цьому не кінчаються. Майор Данґ задумав оприлюднити деяку інформацію, яка неприємно вразить не лише землян, але й ваших союзників на Тагорі. Особливо на Тагорі. Зміїне молоко, ось би де я хотів побувати!

— Так, — сказав Корній і пожував скибочку м’яса. — От, значить, як.

— Значить, ось так, — підтвердив герцог. — Але це лише на випадок, якщо заручники надумаються принести себе в жертву в ім’я інтересів рідної планети.

— Отже, шантаж. — сказав Корній.

— Шантаж, — сказав герцог. — Власною персоною. А що накажете робити маленькій людині, коли в її дім вдираються озброєні громила? Терпіти, пристосовуватися, щоб вибрати відповідний момент…

— Що ж ви зажадаєте в обмін?

— Капітуляцію, — сказав герцог. — Повну й беззастережну. І, відповідно, репарації та контрибуції. Анексій, правда, не буде — далеченько доведеться ганяти експедиційний корпус. Я тут список приготував — нам потрібні польові синтезатори, будівельна техніка, медикаменти, багато чого треба, ми розорені…

— Ви прекрасно знаєте, ваша високосте, що заборонено вивозити земні технології на планети, охоплені прогресорством. Крім того, колосальний психологічний і культурний шок…

— А ось це вже, — герцог знову наповнив келихи, — не ваша турбота. Якщо чесно сказати, і ми, і Саракш, і особливо Арканар — усього лише ваші іграшки. Ігрові кімнати. Забава для справжніх чоловіків. Можливість побігати, постріляти, поконспірувати. Дати волю інстинктам. Земля для вас занадто нудна, от найнеспокійніші й записуються в Прогресори, як записувалися наші стародавні пересичені предки в Чорний Легіон… Усе це вже було, друже Корнію, і в нас, і у вас, адже ми єдині за природою. Гадаю, що й походження ми спільного, хоча ваші вчені й бояться зізнатися в цьому… Тож, шок.