Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

— Не завадить, — погодився Анатолій. — А далі я б не відмовився від чогось істотнішого, наприклад, від борщечку.

— Борщ будемо їсти вдома, — відклав справу на пізніший строк Сашко.

/*Борщ — національна українська перша страва.*/

Хлопці зайшли до магазину. Біля відділу, де продавалось морозиво, вже була невеличка черга: продавщиця якраз підносила ящик із морозивом. Хлопці мовчки стали у хвості черги. Як тільки продавщиця поклала ящика до холодильника, у магазин улетів чолов'яга і кинувся до цього ж відділу.

— Мнє ср?чна мар?жєнава! С?мава дараг?ва! Бєс сд?чі! — кинув він продавщиці та поклав на прилавок пару папірців номіналом в одну гривню кожний.

— А в черзі постояти, як вихована людина — слабувато? — з єхидністю в голосі запитав Олександр.

Той обернувся з загрозливим виразом обличчя, але, побачивши чотирьох хлопців, відвернувся й зробив вигляд ніби нічого не почув. Він швидко схопив свою покупку, подану йому послужливою продавщицею та вискочив із магазину.

— Воно зробило вигляд ніби нічого не почуло, — прокоментував Сашко. — А втім, у такому магазині, де залюбки обслуговують нахаб, нам нічого робити.

Купивши морозива в іншому магазині, хлопці вирішили, що питання черг не відноситься зараз до дуже важливих і почали потроху обговорювати проблему з метою, зрозуміло, винайти розв'язання.

— Пропоную ускладнити завдання і пов'язати цей спосіб із маркуванням андроїдів, — сказав Анатолій.

Зі сторони здавалось, що молоді хлопці просто йшли по вулиці та їли собі морозиво. Насправді вони напружено обдумували чергову проблему.

Олександр несподівано зупинився та обернувся до товаришів. Ті також зупинились та мовчки стали дивитись на нього: вони добре знали особливості розумового процесу Сашка.

— Щось почало вимальовуватися! — сказав Олександр.

— Не тягни, — відгукнувся Віктор.

— Ідея ще сирувата, але, гадаю, дещо в ній є…

— Заздалегідь попереджую: малювання номера на лобі відпадає… — сказав Вадим.

— Ні. Для початку треба зробити так: розмістити біля прилавків підприємств торгівлі лист паперу з чітким надписом: «Без очереди лезет тот, кто сам себя считает дерьмом».

— Молодець, Сашко, — Вадим одразу схопив зміст ідеї. — Таким чином вмикається елемент самопрограмування робота під дією програмуючого надпису…

— Тобто, якщо зараз він хизується перед іншими своєю нахабністю, відриваючи найкращі кусні, та відчуваючи себе при цьому навіть комфортно, то Сашкова пропозиція повністю знищує переваги нахабності… — підтримав його Анатолій.

— Пропозицію треба прийняти за основу, — перевів питання у практичну площину Віктор, — і розширити сферу її дії. Тобто, подібний текст розмістити біля кожного місця можливого створення черг. Це і чиновницькі приймальні керівників усіх рангів, регістратури поліклінік…

— Більше того, треба забезпечити зв'язок і з ідругої сторони: заздалегідь врахувати особливості лінощів та хитрощів створювачів черг та розмітити другий надпис. Скажімо, такий: «Ми обслуговуємо двох відвідувачів за хвилину» — зауважив автор пропозиції. — Тобто середня кількість відвідувачів за хвилину визначається на кожному місці в залежності від можливостей, наприклад: в магазині — два покупця за хвилину, а в поліклініці — один хворий за сім хвилин. Тобто, підходячи до черги, відвідувач або покупець може заздалегідь спрогнозувати скільки він витратить часу в залежності від черги.

— А потім надати можливість кожному покупцеві або відвідувачеві зробити на цьому другому папері невеличку, але чітку мітку довільної форми, наприклад: фломастером, олівцем, жуйкою, якщо покупець або відвідувач вважає, що черга створюється штучно, — вставив Вадик.

— Видалення міток або повна заміна паперу проводити раз на тиждень. Хоча б — у п'ятницю, — із посмішкою запропонував Толик.

— І врешті-решт установити, що відсутність надписів або їх розміщення в непомітних місцях, або недбалий догляд за ними свідчить про вкрай низький рівень обслуговування та погану репутацію установи, чи підприємства, — підсумував Віктор.

— Було б дуже добре, якщо ми б мали можливість ввести цю пропозицію в життя якимось законним шляхом… — замислився Сашко. — Тоді можна було б установити, що з моменту публікації такого закону надпис на першому папері вважався б діючим біля кожного місця створення черг навіть тоді, коли він відсутній. Тоді носіями змісту надпису на першому папері стануть самі відвідувачі або покупці. Тому відсутність фізичного надпису не дасть підстав будь-якому біороботу робити висновок про його відсутність у свідомості присутніх.