З елділом — «елділ» — це одне з кількох слів та власних назв у «Космічній трилогії», що їх Люїс, імовірно, запозичив у свого друга Дж. Р. Р. Толкіна задовго до того, як останній закінчив свого «Володаря перстенів». Згодом Толкін згадував, що «в елділах… є щось від Елдара з мого твору» (лист до Р. Л. Ґріна від 17 липня 1971 р., цит. за виданням Green & Hooper, С. S. Lewis: A Biography, 2002, c. 210).
XV
…гомерівський циклоп теж займався цим ремеслом — циклопи — у давньогрецькій міфології велетні з одним оком посеред чола, сини Урана і Геї, помічники Зевса у боротьбі з титанами. Про них йдеться у дев’ятій пісні Гомерової «Одісеї».
…найдовершеніше з усіх тіл… — наведені тут міркування автора не мають аналогів у сучасній йому фізиці. У своїх поглядах на ангелів-«елділів» Люїс відступає від традиційних позицій християнської ангелології, яка вважає їх створіннями безплотними і духовними; автор натомість приписує їм, окрім духовності, і матеріальність, але іншої фізичної природи, ніж у звичайних «поцейбічних» істот. У цьому він наближається до багатьох оригінальних мислителів останнього часу, які під впливом сучасних досягнень фізики та математики відмовляються від розуміння надприродного як «позафізичного», що не підлягає природним законам, а бачать його як недоступний нам вимір єдиного буття.
XVI
Парменід з Елеї (540–470 до Р. X.) — грецький філософ, засновник елейської школи, проголошував концепцію єдиного, незмінного буття, заперечував існування руху і змін у світі.
Конфуцій (551–479 до Р. X.) — китайський мислитель і філософ, засновник морально-етичної та соціально-політичної теорії конфуціанства; вплинув на розвиток китайської культури, на формування домінуючого в Китаї стилю життя та мислення, який спирається на культивування стародавніх традицій та минулого.
XX
…Земля зараз не у протистоянні… — протистояння — положення, в якому планета спостерігається з Землі у напрямі, протилежному щодо Сонця (неможливе, ясна річ, для Меркурія і Венери). Марс опиняється у такому положенні в середньому раз на 780 днів. «Великі протистояння», коли відстань між Марсом і Землею скорочується до 56 мільйонів кілометрів, бувають у серпні раз на 15–17 років.
XXII
Бернард Сильвестріс (XII ст.) — середньовічний філософ-платонік і поет, автор трактату «Космографія» (бл. 1147), який мав вплив на творчість Чосера.
Ousiarches — складається з давньогрецьких основ ούσία (сутність, буття) і άρχι (головний, старший). Люїс справді зіткнувся з цим питанням, вивчаючи твори Бернарда Сильвестріса; про це він згадує в «Алегорії любові» (1936), своєму дослідженні середньовічної алегоричної любовної поезії. Читати oyarses як ousiarches йому порадив К. Ч. Дж. Вебб («Ч. Дж.»), філософ і богослов із Оріельського коледжу в Оксфорді.
Арістотель (384–322 до Р.Х.) — давньогрецький філософ та вчений-енциклопедист; неабияк вплинув на подальший розвиток європейської пауки й філософії, зокрема середньовічної.
Кіплінг Джозеф Редьярд (1865–1936) — англійський письменник, автор численних оповідань, романів і повістей; у 1907 р. отримав Нобелівську премію. Слова «Але це вже інша історія» можна знайти в одному з оповідань його збірки «Прості оповідання з гір» (1888).
Постскриптум
Шаляпін Федір (1873–1938) — російський співак (бас); соліст «Метрополітен-опера» в Нью-Йорку; світову славу здобув виконанням вокальних партій.
Чосер Джефрі (1340–1400) — англійський поет, найвідоміший представник англійської середньовічної літератури, автор славетної книги «Кентерберійські оповідання». «Повітряні звірі» згадуються у його «Домі слави», у розповіді про мандрівку небесами на спині в орла; Чосер, можливо, скористався тут ідеями платоніків, які дійшли до нього, зокрема, через Бернарда Сильвестріса (див. першу пр. до розділу XXII). Існує також припущення, що Чосер мав на увазі знаки зодіаку — Лева, Козерога тощо.
Іпрський виступ — під час Першої світової війни ділянка Західного фронту у Бельгії, поблизу містечка Іпр, де відбувалися особливо запеклі і кровопролитні бої.
…слова того автора, про якого я вам говорив — йдеться про Марка Туллія Ціцерона (106-43 до Р.Х.), давньоримського письменника, оратора і державного діяча; наведено цитату з трактату «Про обов’язки» (De officiis). Африкан — Публій Корнелій Сципіон Африканський (бл. 236–183 до Р.Х.), знаменитий римський полководець.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу