Айзек Азимов - Фундація та Імперія

Погляд капітана став суворим.

– Я теж так вважаю. То що, це кінець?

– О ні, це лише початок. Сідайте, капітане. Хай героїзмом втішаються дурні, які ним захоплюються. Капітане, ви здібна людина. За наявною у мене інформацією, ви були першим на Фундації, хто збагнув міць Мула. І відтоді ви самі, доволі зухвало, почали цікавитися раннім періодом його життя. Ви були одним із тих, хто викрав його блазня, якого, до речі, досі не знайшли. За це з ними порахуються. Природно, що ваші здібності були належно оцінені, а Мул не схильний боятися здібних ворогів, оскільки може зробити їх друзями.

– От чому ви були таким обережним. О ні!

– О так! Це й було метою сьогоднішньої комедії. Ви розумна людина, однак ваша маленька змова проти Мула жалюгідно провалилася. Це і змовою не виглядає. Хіба під час військового вишколу вас не вчили полишати кораблі у безнадійних ситуаціях?

– Спочатку треба довести, що вона безнадійна.

– Доведемо, – ввічливо запевнив його намісник. – Мул завоював Фундацію. Вона швидко стане засобом для досягнення його важливіших цілей.

– Яких цілей?

– Завоювання всієї Галактики. Возз’єднання всіх розрізнених світів у межах нової Імперії. Втілення мрії вашого Селдона, тупий ви патріоте, на сімсот років раніше до того, як він сподівався це побачити. І ви можете допомогти нам у цьому.

– Можу, я не сумніваюся в цьому. Але так само не сумніваюся і в тому, що не буду цього робити.

– Мені здається, – розмірковував далі намісник, – що з усіх світів незалежних торгівців поки що пручаються лише три. Вони протримаються недовго. Це будуть останні сили Фундації. І ви все ще тримаєтеся.

– Так.

– Але вас надовго не вистачить. Добровільно залучений ворог є найбільш ефективним. Але можливий ще й інший варіант. На жаль, Мул зараз відсутній. Він, як завжди, керує битвою проти торгівців. Але підтримує з нами постійний контакт. Вам не доведеться довго чекати.

– На що чекати?

– На ваше навернення.

– Мул, – холодно сказав капітан, – пересвідчиться, що йому на це забракне сил.

– Цього не станеться. Зі мною йому це вдалося. Не впізнаєте мене? Годі вам, ви ж були на Калгані, тож напевне мене бачили. Я носив монокль, багряницю з хутряною підкладкою, капелюх із високим наголовком…

Капітан стривожено застиг.

– Ви були отаманом Калгана.

– Так. А тепер я вірний намісник Мула. Як бачите, він вміє переконувати.

Блокаду вдалося успішно прорвати. У безмежній широчині космосу навіть увесь наявний флот не здатен був щільно тримати облогу. А якщо маєш один-єдиний корабель, вправного пілота та сяке-таке щастя, можна знайти шпарку і якось проскочити.

Із крижаним спокоєм Торан вів корабель від однієї зірки до іншої. Через великі скупчення зірок міжзоряні стрибки були нерівномірними і кривулястими, та водночас це збивало з пантелику прилади стеження, ускладнюючи переслідування ворога.

Проминувши кільце кораблів, вони також подолали мертвий простір, який блокував усі субефірні повідомлення. Вперше за ці три місяці Торан не почувався самотнім…

Минув тиждень, перш ніж у ворожих випусках новин почали передавати не лише оди про підкорення Фундації. І за цей час броньований торговий корабель Торана квапливими стрибками втік подалі від Периферії, вглиб Галактики.

Еблінг Міс покликав його. Торан, закліпавши очима, підвів голову від графіків, і вийшов зі стернової рубки.

– Що трапилося? – він зайшов до невеличкої центральної кімнати, з якої Бейта зробила вітальню.

Еблінг Міс похитав головою.

– Гадки не маю. Новинарі Мула оголошують спеціальний бюлетень. Я вирішив, що вам варто послухати.

– Можливо. А де Бейта?

– Накриває стіл в їдальні і складає меню, або переймається іншими дурницями.

Торан сів на койку Магніфіко і став чекати. Програма пропагандистських «спеціальних бюлетенів» Мула була одноманітною. Спочатку лунала військова музика, потім улесливий голос диктора повідомляв неважливі новини.

Згодом виникала пауза, а тоді звучали сурми, викликаючи хвилювання, що дедалі зростало.

Торан терпляче слухав. Міс щось мурмотів собі під ніс.

Диктор торохтів звичайні фрази військового кореспондента, їхній єлей перетворювався на звук розплавленого металу та обпікав, наче бластер, повідомляючи неодмінні деталі космічних битв.

– Стрімкі ескадрони крейсерів під командуванням генерал-лейтенанта Самміна завдали удару у відповідь угрупованню противника, вигнавши його з Ісса… – Напрочуд безпристрасне обличчя диктора зникло, і на екрані з’явилися зорельоти, що шугали в космічному мороці та зчіплювались у смертельній сутичці. Голос не вмовкав, пояснюючи безгучні кадри. – Найбільш приголомшливим моментом битви був другорядний бій крейсера «Гроно» проти трьох ворожих кораблів класу «Нова»…