Карел Чапек - Кракатит (укр.)

– Ось уже мало не дев’ять місяців, – почав він поволі, надівши золоте пенсне, щоб подивитись у свої папери, – європейські радіостанції констатують...

– Пробачте, – перебив його Прокоп, – то ці оголошення давали ви?

– Авжеж. Так-от, констатують регулярні порушення...

– ...щовівторка і щоп’ятниці, знаю. Хто вам сказав про кракатит?

– Я б до цього й сам дійшов, – промовив шановний лорд трохи докірливо. – Гаразд, пропустимо деякі деталі; гадаю, ви певною мірою поінформовані про наші труднощі і... про... е...

– ...про світову конспірацію, так?

Сер Реджіналд Карсон вирячив блідо-блакитні очі.

– Перепрошую. Про яку конспірацію?

– Ну, про ті загадкові нічні передачі, про таємну організацію, що їх...

Сер Реджіналд Карсон зупинив його.

– Фантазія, – сказав він із жалем, – чиста фантазія. Я знаю, на це натякнули навіть у “Дейлі Ньюс”, коли наше товариство призначило досить значну винагороду...

– ...знаю, – швидко промовив Прокоп, боячись, як би неквапливий лорд не почав розповідати про винагороди.

– Так. Чиста нісенітниця. Справа має лише ділове підґрунтя. Хтось зацікавлений у тому, щоб довести ненадійність наших станцій, розумієте? Хтось хоче підірвати довіру громадськості. На жаль, наші приймачі і є... когерери не можуть розкрити природи цих особливих хвиль, які є причиною порушень. А оскільки ми дістали відомості, що ви володієте якимись субстанціями чи хімікаліями, що дуже чутливо реагують на ці порушення...

– Від кого ви дістали відомості?

– Від нашого співпрацівника, містера... е... містера Томеса. Містер Томес, так? – Неквапливий джентльмен знайшов у своїх паперах якогось листа. – “Dear Sir [46] Dear Sir – Шановний пане (англ.). 46, – читав він з якимсь зусиллям, – побачивши в газетах оголошення про винагороду...” і т. д. “Через те, що я зараз не можу покинути Балттіна, де працюю над певним винаходом, а ця справа занадто важлива, щоб її викладати в листі, – прошу розшукати у Празі мого приятеля і довгорічного співробітника інж. Прокопа, в якого є нововідкрита речовина, кракатит, тетраргон одної з солей свинцю, синтез якого провадиться під специфічним впливом високочастотного струму. Як показують експерименти, кракатит реагує на невідомі хвилі сильним вибухом, із чого випливає велике його значення для дослідження вищезгаданих хвиль. З огляду на важливість справи, гадаю – за себе і за свого приятеля, – що оголошена винагорода буде значно підви... підвище...” – Сер Карсон закашлявся. – Оце й усе, – сказав він. – Про винагороду поговоримо окремо. Підписано: містер Томес, Балттін.

– Гм, – гмукнув Прокоп, охоплений серйозною підозрою, – невже такої приватної... непевної... фантастичної звістки досить для товариства “Марконі”?

– Beg your pardon [47] Beg your pardon – Пробачте (англ.). 47, – перебив довготелесий пан. – Ми, звичайно, маємо чимало точних відомостей про певні досліди у Балттіні...

– Ага. Від одного лаборанта саксонця, еге ж?

– Ні, від нашого власного представника. Зараз вам прочитаю. – Сер Карсон почав знову порпатись у своїх паперах. – Ось воно: “Dear Sir, тутешнім станціям і досі не вдається позбутися відомих вам перешкод. Спроби провадити передачі при підвищеній потужності нічого не дали. Я дістав секретні, але надійні відомості, що воєнний завод у Балттіні добув певну кількість якоїсь речовини...”

Хтось постукав у двері.

– Заходьте, – сказав Прокоп. Увійшов слуга з візиткою.

– Якийсь пан просить...

На візитній картці стояло: “Інж. Карсон. Балттін”.

– Нехай увійде! – сказав Прокоп, раптом розвеселившись і незважаючи на жест протесту з боку сера Карсона.

До кімнати увійшов учорашній Карсон з невиспаним обличчям і радісно кинувся до Прокопа.

– Стривайте, – спинив його Прокоп. – Дозвольте вас познайомити: інженер Карсон, сер Реджіналд Карсон.

Сер Карсон здригнувся, але й далі сидів з незворушною гідністю, зате інженер Карсон уражено свиснув і впав на стілець, ніби йому відмовилися служити ноги. Прокоп зіперся на двері і з безмежною зловтіхою дивився на їх обох.

– Ну, то що буде? – спитав він нарешті.

Сер Карсон почав складати свої папери в портфель.

– Напевне, – повільно промовив він, – буде краще, якщо я навідаюсь до вас іншим разом.

– Та ні, залишайтесь, – перебив його Прокоп. – Пробачте, панове, чи не родичі ви часом?

– Ба ні, – озвався інженер Карсон. – Скоріш навпаки.

– Котрий же з вас тоді справжній Карсон?

Ніхто не відповів. Запала прикра мовчанка.