Юрий Щербак - Юрій Щербак. Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)

Гайдук зробив паузу, щоб переконатися, що глава Ватиканської держави не заснув, але той підбадьорливо глипнув на Координатора своїм веселим карим поглядом й кивнув заохочуюче.

— Ви можете сказати, Ваша Святосте, що сунітська ядерна зброя відрізняється від шиїтської — звичайно, не в фізико-технологічному сенсі, а в політичному, і що доки існує смертельна ворожнеча між сунітами та шиїтами, християнському світові ніщо не загрожує. Але, на жаль, я маю найнеприємнішу новину… Ми отримали абсолютно надійні агентурні дані щодо таємної наради вищих релігійних лідерів «Джихаду» півмісяця тому — в грудні 2083 року в Джакарті. Учасники дійшли згоди щодо проведення в святому для всіх мусульман місці — в Мецці — у 2085 році історичного акту примирення й єднання сунітів та шиїтів — новий безпрецедентний і дуже небезпечний поворот у світовій історії. Дозвольте передати Вам, Ваша Святосте, матеріали конференції і заключну резолюцію.

Він поклав на столі перед понтифіком мініатюрну, оздоблену золотим візерунком коробочку, схожу на футляр для зберігання діамантів, всередині якої на оксамитовій подушечці лежав круглий, розміром з 10-центову монету, носій таємної інформації.

— Дякую, пане генерале, за безцінний дар, — ворухнувся Климент, обережно передаючи коробочку архієпископу Монті. Понтифік не сказав Гайдукові, що ватиканська розвідка ще перед Різдвом детально ознайомила керівництво Апостольської столиці з матеріалами наради в Джакарті. Перша дружина одного з лідерів «Джихаду» була християнкою; зберігаючи свою віру в глибокій таємниці, наражаючись на смертельну небезпеку, вона допомагала агентам Ватикану.

— Цілком згоден з вашими оцінками. Хоча приклад Чорної Орди, яка так швидко розпалася, надихає нас. Уповаємо на волю Господа і віримо, що не кине своїх дітей напризволяще.

— Чорна Орда розпалася завдяки відсутності чіткої ідеології, бо грабунок і розбій не є ідеологією. Але головною причиною розпаду Орди став, безумовно, ракетно-ядерний удар по центрах управління Орди, завданий російськими субмаринами за наказом із Києва.

— Я чув про цю версію, сину мій, хоча причини ядерної війни і досі не зовсім зрозумілі, - лагідно сказав Папа. — Хіба не воля Господня знищила Орду за один місяць? Що стосується об’єднання сунітів та шиїтів, то це річ проблематична. Надто багато крові пролилось між ними. Не вірте палким деклараціям.

— Мікулашу, історія дає нам чи не останній шанс, — вступив у розмову патріарх Ізидор, розгладжуючи пучками пальців косматі брови. — Якщо християни — всі, хто вірить у Христа, всі, хрещені на цій землі, - повернуться до джерел нашої віри, відкинуть старі чвари і незгоди, які, наче той чортополох, засмітили християнське поле, що ми його спільно обробляли тисячу років, ми будемо непереможні. Я не знаю, що буде з об’єднанням сунітів і шиїтів, але «Глобальний джихад» реально існує і несе смертельну загрозу християнству. Провісником цієї небезпеки стала народжена в Києві секта смертохристів, інспірована ісламістами.

— Ми були занепокоєні, почувши про це, — кивнув із зрозумінням Климент. — Були спроби організувати щось подібне і в римо-католицькій церкві, але так звані «хрестові загони» добровольців знищили цю єресь.

Ізидор розважливо продовжував:

— Ми сприймаємо як трагедію порушення єдності древньої неподільної Христової церкви. І ніякі «хрестові походи» чи «хрестові загони» не допоможуть нам, якщо мільйони людей в Європі, Америці, Африці, Азії не згадають, що вони — брати, що сповідують найдобрішу, найсправедливішу віру…

— На жаль, брате Ізидоре, вона не завжди була найдобрішою і найсправедливішою, — сумно зітхнув Климент. — Ми засудили звірячі експедиції наших далеких предків — Хрестові походи, вибачилися за ексцеси інквізиції, за антисемітизм, за антимусульманські війни в Афганістані, Іраку, Палестині, Індонезії та Африці… Але я згоден, що прийшов час історичних рішень. Апостольська столиця готова зробити свій крок назустріч. Хочемо почути ваші пропозиції.

Патріарх рвучко підвівся (крісло ледве не впало на візерунчасту, сяючу в сонячному промінні підлогу бібліотеки), сперся на патерицю і став у задумі; тільки часте дихання виказувало його хвилювання.

Гайдук злякався, щоб Ізидор не зіпсував візиту театральними жестами і голосними порожніми словами. Генерал ненавидів патетику, якою вдосталь нагодував його колишній президент Капран-Воля — позер, солодковуст, словоблуд і понтяра, здатний за красне слово мати рідну продати. Готуючись до поїздки, Гайдук реально оцінив силу багатовікової ватиканської державно-релігійної машини, побудованої на таємній дипломатії та витончених інтригах, на скомплікованій досконалості теологічних аргументів й богословських текстів, на вмінні вести гнучкий диспут з ворожими філософіями, на поборюванні східних схизматиків. Ця двотисячолітня інституція, древніша за всі парламенти світу, не сприймала романтичної патетики прибульців з інших, далеких від Риму земель, з інших, чужих світовому католицизму церков.